Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "07" липня 2011 р.Справа № 9/5007/61/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Алексєєва М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 дов.№44/19 від 04.01.2011року
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)
до Комунального підприємства "Гагаринське" (м. Житомир)
про стягнення 15141,10 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 15141,10грн., з яких: 14130,76грн. - основного боргу за спожитий природний газ, 588,52грн. - пені, 123,91грн. - 3% річних, 297,91грн. - інфляційних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду надав довідку, з якої вбачається що заборгованість станом на день розгляду справи не змінилась і становить 14130,76грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Вимоги ухвали суду від 14.06.2011року не виконав.
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача , дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 26 грудня 2007 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації „Житомиргаз”, правонаступником якого згідно Статуту (а.с.20-23) є ПАТ по газопостачанню та газифікації „Житомиргаз” (Газозбутова організація, Виконавець, позивач) та КП "Гагарінське" (Споживач, Замовник, відповідач) укладено договір №7-2008-ПП-120 на постачання природного газу (а.с.9-10), за умовами якого газозбутова організація зобов'язалась передати у власність споживача в 2008 році природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах даного договору (п.1.1 договору).
Додатковою угодою №4/2010 до договору №7-2008-ПП-120 на постачання природного газу від 26.12.2007р. сторони передбачили, що ціна за природний газ затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України і становить за 1000 кубічних метрів (з урахуванням ПДВ, тарифу на постачання та транспортування природного газу по території України ): 2187,20грн.
Пунктом 5.4 договору №7-2008-ПП-120 передбачено, що кількість використаного Споживачем газу за місяць відображається в двосторонньому акті, який підписується представником Споживача та Газозбутової організації. Акт складається в трьох примірниках; по одному для Споживача, Газозбутової організації, і управління магістральних газопроводів, і є підставою для остаточного розрахунку Споживача із Газозбутовою організацію за постачання природного газу та його транспортування по розподільним газовим мережам Газозбутової організації з управлінням магістральних газопроводів за послуги по транспортуванню газу по магістральних газопроводах.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу 7377м.куб природного газу на суму 22199,56грн, який частково було сплачено в сумі 1127,25грн.
Крім того, протягом січня 2011року-квітня 2011року поставило КП "Гагарінське" 4109 м.куб природного газу на суму 13003,51грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу а.с.(17-19).
Умовами договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати газу в наступному порядку: 50% від вартості запланованих місячних обсягів - за 7 банківських днів до початку місяця поставки, послідуючі оплати проводяться плановими платежами до 25% від вартості запланованих місячних обсягів, до 5-го та 15-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним (п.7.1 договору №7-2008-ПП-120).
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість у розмірі 14130,76грн., яка станом на день судового засідання не змінилась.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 14130,76грн. заборгованості за постачання та транспортування природного газу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язань позивач на підставі п.9.3 договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка згідно розрахунку позивача (а.с.5) становить 588,52грн.
Згідно з пп.9.3 вищевказаних договорів, за порушення строку оплати замовник (споживач) сплачує на користь виконавця (газозбутової організації) крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Пеня нараховується виконавцем протягом 1 року, що передує моменту звернення з позовом (пп.9.5 договорів).
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 588,52грн. нарахована відповідно до умов договору.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 123,91грн. 3% річних та 297,91грн. інфляційних нарахувань.
Приписами частини 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, суд вважає, що вказані суми нараховані обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства.
Згідно з вимогами ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ч.1 ст.173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.2 вказаної статті, основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - 15141,10 грн., з яких 14130,76 грн. основного боргу за постачання та транспортування природного газу, 588,52 грн. пені, 297,91 грн. інфляційних нарахувань, 123,91 грн. 3% річних.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 549, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Комунального підприємства "Гагарінське", 10002, м.Житомир, вул.Гагаріна,47, ідентифікаційний код 13564709:
на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівського 35, ідентифікаційний код 03344071 - 14130,76 грн. боргу за постачання та транспортування природного газу, 588,52 грн. пені, 297,91 грн. інфляційних нарахувань, 123,91 грн. 3% річних, 151,41 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СуддяАлексєєв М.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "08" липня 2011 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам (рек.з пов.про вруч.)