Рішення від 07.07.2011 по справі 16/5007/80/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" липня 2011 р.Справа № 16/5007/80/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дор. від 01.07.11р. № 130-р

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 07.04.11р. № 433

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Приватного підприємства "Комплектавтодор" (м.Херсон)

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)

про стягнення 48985,32 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 48985,32 грн., з яких 47233,20 грн. основного боргу за отримані товари, 1752,12 грн. вартості транспортних послуг.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі згідно поданої позовної заяви.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судовому засіданні позовні вимоги в сумі 48985,32 грн. боргу перед позивачем визнав у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, філія "Радомишльський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за довіреністю від 21.05.09р. серії ЯПМ № 118455 отримав від Приватного підприємства "Комплектавтодор" товар на загальну суму 47233,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 220 від 15.05.09р. (а.с.16-17).

Згідно усної домовленості між сторонами спору, відповідачем прийняті надані йому позивачем транспортні послуги на суму 1752,12 грн., що підтверджується актом прийняття - передачі робіт (надання послуг) № 152 від 15.05.09р.(а.с.18).

Відповідно до ч.1 і ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Частиною 2 цієї статті передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать..., а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно даних позивача, позивач, як продавець, виставляє відповідачу, як покупцю, рахунок за кожну партію товару, а на підставі підписаного між сторонами акту наданих транспортних послуг - рахунок за виконані роботи.

Виставлені позивачем рахунки від 15.05.09р. № 231, № 223 про сплату боргу за товар та надані транспортні послуги, відповідач залишив без задоволення (а.с.19 -20).

Відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно даних позивача, відповідач розрахунків за отриманий товар та надані позивачем транспортні послуги не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 48985,32 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 18.05.11р., довідками позивача від 09.06.11р. № 66-р., від 07.07.11р. № 145-р. та визнається відповідачем.(а.с.21,22,35).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідачем було порушено вимоги вищезазначених норм чинного законодавства.

На момент прийняття рішення у справі, відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав, суму боргу визнав, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 47233,20 грн. боргу за отримані товари, 1752,12 грн. вартості транспортних послуг.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 10003, м.Житомир, вул.Перемоги 75, ідентифікаційний код 32008278:

- на користь Приватного підприємства "Комплектавтодор", 73034, м.Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км., ідентифікаційний код 14113570 - 47233,20 грн. боргу за отримані товари, 1752,12 грн. вартості транспортних послуг, 489,85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 07.07.11р.

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 3 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повідом. про вруч.).

Попередній документ
16859273
Наступний документ
16859275
Інформація про рішення:
№ рішення: 16859274
№ справи: 16/5007/80/11
Дата рішення: 07.07.2011
Дата публікації: 14.07.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги