17 травня 2011 року м. Київ К-20994/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Кітей»
на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2008 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2008 року
у справі № 2-27/7176.1-2008А
за позовом Малого приватного підприємства «Кітей»
до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим
про стягнення заборгованості, -
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2008 року заяву Малого приватного підприємства «Кітей»(далі -позивач) про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2007 року у справі № 2-11/8564-2007А залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2007 року -без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2008 року, ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2008 року, постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2007 року та прийняття нового рішення -про задоволення заяви МПП «Кітей»про перегляд постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2007 року у справі 2-11/8564-2007А.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцію в м. Керчі Автономної Республіки Крим (далі - відповідач) прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000192200/0 від 16 лютого 2004 року, № 0000502200/0 від 20 квітня 2004 року, № 0000632200/0 від 11 травня 2004 року, якими позивачу визначено розмір пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 61 062,39 грн. Зазначена сума сплачена позивачем до бюджету.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2005 року у справі № 2-7/4683-2005 позов МПП «Кітей»до Керченської міжрайонної державної податкової інспекції задоволено частково. Визнано недійсними зазначені податкові повідомлення-рішення в частині визначення пені за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності як податкового зобов'язання. В іншій частині в позові відмовлено.
На підставі зазначеного судового рішення, позивач звернувся до суду з позовом про повернення з Державного бюджету України сплачених грошових коштів в розмірі 61 062,39 грн. з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних.
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2007 року, що набрала законної сили, в задоволенні позову відмовлено.
Зазначене судове рішення мотивовано тим, що скасування податкових повідомлень-рішень лише в частині визначення пені як податкового зобов'язання не скасовує наявність у позивача боргу відповідно до цих податкових повідомлень-рішень.
В свою чергу, у квітні 2008 року позивач звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Господарського суду Автономної Республіці Крим від 26 липня 2007 року у справі № 2-11/8564-2007А за нововиявленими обставинами, в якій, з урахуванням уточнення вимог, просив припинити провадження у справі в частині примусового стягнення з відповідача 61 062,39 грн. у зв'язку з відмовою від позовних вимог в цій частині та прийняти постанову, якою дати судову оцінку протиправним діям відповідача щодо саботування виконання постанови суду по здійсненню дій щодо повернення позивачу суми в розмірі 61 062,39 грн., стягнути з відповідача 37 867,33 грн. -втрат від інфляції, 75 79,41 грн. -3 % річних, а також визнати, що спеціальні санкції у сфері зовнішньоекономічної діяльності до позивача застосовано безпідставно і скасувати їх з 17 червня 2008 року.
Як на нововиявлені обставини, позивач посилався на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 березня 2008 року у справі № 2-16/12669.1-2007А.
Цією постановою, прийнятою за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2005 у справі № 2-7/4683-2008 податкові повідомлення-рішення № 0000192200/0 від 16 лютого 2004 року, № 0000502200/0 від 20 квітня 2004 року, № 0000632200/0 від 11 травня 2004 року визнано недійсними повністю. Зобов'язано ДПІ в м. Керчі Автономної Республіки Крим здійснити дії щодо повернення позивачу коштів, перерахованих на виконання зазначених податкових повідомлень-рішень.
Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Пунктом 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.
Разом з тим, стаття 245 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає права заявника звертатися з додатковими позовними вимогами під час провадження за нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм процесуального права дійшли вірного висновку, що законом не передбачено застосування до правовідносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, правил статті 625 Цивільного кодексу України про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних. З цих же підстав не підлягають задоволенню вимоги позивача про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення 61 062,39 грн., оскільки від зазначених вимог заявник відмовився вже після ухвалення постанови від 26 липня 2007 року у справі № 2-11/8564-2007А.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Кітей»відхилити, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Карась О.В.
Федоров М.О.
Шипуліна Т.М.
Суддя А.О. Рибченко