10 травня 2011 року м. Київ К/9991/11396/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Маринчак Н.Є.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області
на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 28 квітня 2009 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року
у справі № 2-а-408/09
за позовом ОСОБА_5
до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області
про зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, -
В квітні 2009 року ОСОБА_5 (далі -позивач) звернувся до суду з позовною заявою про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області нарахувати та виплатити йому як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в розмірі 3 891,90 грн.
Позивач зазначив, що він має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив зобов'язати відповідача здійснити відповідні виплати.
Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 28 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області виплатити ОСОБА_5 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 1 426,14 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю. У касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками судів, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, враховуючи приписи частини 2 статті 152 Конституції України, суди дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає оскаржувані судові рішення такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області відхилити, а постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 28 квітня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Карась О.В.
Маринчак Н.Є.
Федоров М.О.
Суддя А.О. Рибченко