"05" травня 2011 р. м. Київ К/9991/9343/11
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Маринчак Н.Є., Рибченко А.О., Степашко О.І.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Київського районного суду міста Донецька від 23.12.2009
та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 20.07.2010
у справі № 2а-6913/09/0523
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька
про зобов'язання здійснити донарахування.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Донецька з позовом про зобов'язання Управління нарахувати їй щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни відповідно до вимог статті Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.2006.
Постановою названого суду від 23.12.2009, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 20.07.2010, позов задоволено частково; Управління зобов'язано провести нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії в порядку наведеної норми Закону за періоди з 09.07.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2008, а також з 01.01.2009 по 31.12.2009; в решті позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані рішення зі справи та повністю задовольнити позов, посилаючись на незаконну відмову Управління у перерахунку та виплаті спірної допомоги за 2006 рік.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у розгляді справи було встановлено, що позивач оримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Причиною виникнення спору зі справи стала відмова Управління здійснити перерахунок розміру пенсії позивачам відповідно до вимог статті 6 названого Закону у 2006-2009 роках.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Втім пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 6 названого Закону було зупинено на 2007 рік. При цьому статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»з урахуванням статті 111 цього Закону.
В силу вимог частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведених законодавчих приписів, як вірно зазначили суди, у 2007 році з 09.07.2007 доплата до пенсії громадянам, що мають статус дітей війни, повинна була здійснюватись за правилами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому непроведення Управлінням відповідних нарахувань є протиправною бездіяльністю цього суб'єкта владних повноважень.
З тих самих підстав судами обґрунтовано визнано протиправною і відмову відповідача виплачувати щомісячне довічне грошове утримання позивачеві в порядку статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2008 році з 22.05.2008, позаяк рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано неконституційним положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно з яким текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в такій редакції:
"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. А тому її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, також повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Водночас суди правомірно відмовили в частині позовних вимог про здійснення перерахунку та виплати зазначеної соціальної допомоги позивачеві за 2006 рік, позаяк у цьому році до 15.03.2006 дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була зупинена, а з 15.03.2006 -ставилася у залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».
З урахуванням викладеного передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних рішень місцевого і апеляційного судів зі спору не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
2. Постанову Київського районного суду міста Донецька від 23.12.2009 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 20.07.2010 у справі № 2а-6913/09/0523 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:Г.К. Голубєва
Н.Є. Маринчак
А.О. Рибченко
О.І. Степашко