"05" травня 2011 р. м. Київ К/9991/5656/11
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Маринчак Н.Є., Рибченко А.О., Степашко О.І.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (далі -Управління)
на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 27.04.2010
у справі № 2-а-2118/09 (22-ц-1633/2010)
за позовом ОСОБА_1
до Управління
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Позов подано про зобов'язання Управління провести перерахунок та виплату пенсії в порядку статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2006.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.06.2009 у позові відмовлено з мотивів звернення позивача з цим позовом поза межами строку, установленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, без наведення будь-яких причин пропуску цього строку. Крім того, за висновком місцевого суду, здійснення Управлінням обчислення пенсії ОСОБА_1 у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, є цілком правомірним.
Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 27.04.2010 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково; Управління зобов'язано провести перерахунок пенсії позивачеві з 22.05.2008; в іншій частині позовних вимог провадження у справі закрито.
У прийнятті цього судового акта апеляційний суд виходив з того, що у справі № 2-а-10/08 вже було прийнято рішення відносно частини позовних вимог ОСОБА_1, які є предметом цього спору (а саме -щодо перерахунку пенсії за період з 01.01.2004 по 05.06.2008), тоді як з дати набрання законної сили Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 у справі № 10-рп/2008, яким визнано неконституційними внесені до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислення пенсії позивачеві має здійснюватись саме за приписами статті 54 названого Закону.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Управління просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду зі справи та залишити в силі рішення місцевого суду зі спору. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про безпідставне поширення судами на спірні правовідносини приписів статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позаяк наведене у цій правовій нормі визначення мінімальної пенсії застосовуються виключно для визначення розміру пенсій, призначених за цим Законом. Крім того, за твердженням Управління, обчислення пенсій повинно проводитися саме з розміру, визначеному відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Справу розглянуто у порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС).
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Управління з урахуванням такого.
Судом апеляційної інстанції у розгляді цієї справи встановлено, що ОСОБА_1 належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та є інвалідом першої групи внаслідок захворювання, яке пов'язано з наслідками аварії на ЧАЕС.
Причиною виникнення спору зі справи стала відмова Управління здійснити перерахунок розміру пенсії позивачеві відповідно до вимог статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.01.2006. Втім, як з'ясовано судом апеляційної інстанції, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2006 у справі № 22-а-29327/08 за участю тих самих сторін Управління було зобов'язано перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2006 по 05.06.2008 в порядку наведеної статті Закону. Наведене виключає можливість повторного вирішення спору у вказаній частині та є підставою для закриття провадження у справі.
В решті позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов вмотивованого висновку про протиправність дій відповідача.
Так, статтею 49 Закону “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини четвертої статті 54 цього ж Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по І групі інвалідності -10 мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом 15 пункту 28 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»внесені зміни, відповідно до яких інвалідам І групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, державна пенсія призначається в розмірі 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зазначені зміни були визнані неконституційними.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають силу з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 22.05.2008.
Посилання скаржника на неможливість поширення на спірні правовідносини приписів статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»обґрунтовано не було взято до уваги апеляційним судом. Адже положення частини третьої статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком. До того ж, право особи на одержання соціальних пільг, компенсацій і гарантій не може бути обмеженим з мотивів з неповноти законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова залишити без задоволення.
2. Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 27.04.2010 у справі № 2-а-2118/09 (22-ц-1633/2010) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:Г.К. Голубєва
Н.Є. Маринчак
А.О. Рибченко
О.І. Степашко