"14" квітня 2011 р. м. Київ К-16289/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Бившевої Л.І., Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є., Степашка О.І.
розглянувши у письмовому провадженні
касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2008
у справі № 13/32/07-АП Господарського суду Запорізької області
за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
до Державного комунального шляхово-експлуатаційного підприємства
про звернення стягнення боргу на активи боржника в сумі 108786,87 грн.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 21.06.2007 позов Бердянської ОДПІ Запорізької області про стягнення з Державного комунального шляхово-експлуатаційного підприємства податкового боргу в сумі 108786,87 грн., а саме: з податку на додану вартість -58676,36 грн. ( включаючи пеню в сумі 5385,51 грн.); з податку на прибуток підприємств -10692,30 грн. (включаючи пеню в сумі 130,03 грн.); з податку з власників транспортних засобів (пеня) в сумі 1,47 грн.; із земельного податку - 4411,49 грн. (включаючи пеню в сумі 165,98 грн.); зі збору за забруднення навколишнього природного середовища - 34735,25 грн. (включаючи пеню в сумі 9073,42 грн.) задоволений виходячи з того, що в судовому процесі встановлено наявність у відповідача податкового боргу у зв'язку із несплатою в установлені законом строки узгоджених податкових зобов'язань в зазначених сумах.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2008 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволений в частині стягнення з Державного комунального шляхово-експлуатаційного підприємства податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 4082,00 грн. та з податку на додану вартість у сумі 10832,27 грн., в задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
В касаційній скарзі Бердянська ОДПІ Запорізької області просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3, пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, ст. 159 КАС України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як суд першої, так і суд апеляційної інстанції встановили факт наявності у відповідача податкового боргу в загальній сумі 108786,87 грн. Цей факт не оспорюється і відповідачем.
Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковий борг за податковими деклараціями з податку на додану вартість за жовтень -грудень 2005 року, січень - вересень 2006 року; за податковим розрахунком земельного податку від 28.02.2006 № 3761; за податковою декларацією з податку на прибуток від 10.05.2006 № 17160; за податковими розрахунками збору за забруднення навколишнього природного середовища від 31.10.2005 № 51220, від 25.01.2006 № 68304, від 20.04.2006 № 13802, від 26.07.2006 № 30939, від 09.11.2006 № 51585, на несплату сум податкових зобов'язань за якими посилалась ДПІ в обґрунтування позову, складає лише 14914,27 грн. (в тому числі з податку на додану вартість в сумі 4082,00 грн., з податку на прибуток підприємств в сумі 10832,27 грн.). Облік податкового боргу за цими податковими деклараціями в карках особового рахунку підприємства обумовлений безпідставним спрямуванням в обліку сплачених відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань на погашення податкового боргу, що виник за попередні звітні податкові періоди.
Згідно з частиною 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 № 1251-ХІІ, чинного до 01.01.2011р., обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється, зокрема, із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
Враховуючи викладене, ведення ДПІ обліку заборгованості за інші періоди, не впливає на припинення податкового обов'язку. Встановивши наявність податкового боргу в сумі 108786,87 грн., суд першої інстанції правомірно задовольнив позов та стягнув його суму до бюджету. Будь-яких обставин, які згідно із законом звільняли б відповідача від обов'язку сплатити податковий борг, в судовому процесі не встановлено.
Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області задовольнити, скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2008, а постанову Господарського суду Запорізької області від 21.06.2007 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписЄ.А.Усенко
Судді підписЛ.І.Бившева
підписЛ.В.Ланченко
підписН.Є.Маринчак
підписО.І.Степашко