"31" березня 2011 р. м. Київ К-19096/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2009
у справі № 2-а-13584/2008 Донецького окружного адміністративного суду
за позовом ОСОБА_2
до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області
про визнання недійсним податкового повідомлення рішення та відшкодування моральної шкоди
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2008 позов задоволений частково: визнане недійсним податкове повідомлення-рішення Слов'янської ОДПІ від 13.11.2007 № 0001661741/1, рішення Слов'янської ОДПІ про стягнення грошових коштів та продаж інших активів платника податків від 12.03.2008 № 24-014-6/47, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн.; в позові про відшкодування завданої моральної шкоди відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2009 змінено постанову суду першої інстанції, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 1,96 грн., в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
В касаційній скарзі Слов'янська ОДПІ Донецької області просить скасувати прийняті у справі судові рішення посилаючись на порушення судами норм матеріального права -підпункту 4.2.14 пункту 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (далі -Закон № 889-IV).
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому процесі встановлено, що позивач після смерті батька -ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Слов'янської державної нотаріальної контори Донецької області 04.12.2006р., на вклади з нарахованими відсотками, спеціальними та компенсаційними рахунками до них, що знаходяться на охороні в Слов'янському відділенні АТ «Державний ощадний банк України»№ 2868 на особових рахунках № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, а також у філії 2868/01 на особовому рахунку № НОМЕР_8, філії 2868/023 - на особових рахунках № НОМЕР_9, № НОМЕР_10, № НОМЕР_11 належних спадкодавцю згідно з довідкою № 1644 від 18.07.2006, виданої Слов'янським відділенням ВАТ «Державний ощадний банк України».
Слов'янською ОДПІ Донецької області прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.11.2007 № 0001661741/1 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 2327,67 грн., виходячи з того, що отриманий у спадщину грошовий вклад є об'єктом спадщини згідно із Законом № 889-IV.
12.03.2008 відповідачем прийняте рішення № 24-014-6/47 про стягнення коштів та продаж активів ОСОБА_2 в рахунок погашення податкового боргу в зазначеній сумі.
Спадкуванням, відповідно до ст. 1216 ЦК України, є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно із пунктом 13.4 ст. 13 Закону № 889-IV особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
Підпунктом «д»пункту 13.1 ст. 13 Закону № 889-IV до об'єктів спадщини в цілях оподаткування є кошти, а саме: готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати.
Відповідно до підпункту 4.3.23 пункту 4.3 ст. 4 Закону № 889-IV основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається такому платнику податку, основна сума кредиту, що отримується платником податку, а також сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося є доходом, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.
Суд встановив, що успадковані позивачем вклади є вкладами в установи Ощадного банку СРСР, повернення яких вкладникам відбувається як компенсаційна виплата за рахунок коштів Державного бюджету України, а відтак дійшов правильного висновку, що ці вклади не є об'єктом оподаткування.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги про не відповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписЄ.А.Усенко
Судді підписГ.К.Голубєва
підписМ.І.Костенко
підписН.Є.Маринчак
підписС.Е.Острович