"31" березня 2011 р. м. Київ К-20363/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е.
при секретарі Патюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України”
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008
у справі № 25/139-А Господарського суду міста Києва
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України”
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Постановою Господарського суду м. Києва від 25.04.2007 позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.11.2007 № 0000402302/0 про зменшення в картці особового рахунку ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України»бюджетного відшкодування, задекларованого за січень -грудень 2005 року, січень -вересень 2006 року, на загальну суму 809439,00 грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008 постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову -відмовлено.
В касаційній скарзі ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України»просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008, залишити в силі постанову Господарського суду м. Києва від 25.04.2007, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу в податковому обліку за січень -грудень 2005 року, січень -вересень 2006 року бюджетного відшкодування на загальну суму 809439,00 грн. слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 15.01.2007 № 23/23-02/32349152, про порушення ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України»підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР внаслідок включення до податкового кредиту сум податку, сплачених при придбанні товарів, при значному перевищенні вартості придбаних товарів обсягу оподатковуваних операцій в березні, травні 2005 року, квітні 2006 року та при відсутності таких операцій в інших із вказаних звітних податкових періодах.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР зі змінами, внесеними Законом України від 15.07.99 р. N 977-XIV, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.
Згідно з цим підпунктом в редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-ІУ, чинній з 31.03.2005, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Абзацом другим підпункту «а»підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 цього Закону, який відповідно до абзацу 12 пункту 13 «Перехідні положення»Закону України від 25.03.2005 № 2505-ІУ, набрав чинності з 1 червня 2005 року, встановлено, що не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.
Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ абзац другий підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 замінено двома абзацами, згідно яких не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка:
була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України) (перший абзац);
мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (другий абзац).
В цій редакції підпункт «а»діяв до 22.05.2008, тобто до визнання змін, внесених до Закону № 168/97-ВР підпунктом 2 пункту 13 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Законом України від 03.06.2008 № 309-УІ підпункт «а»підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР викладений в такій же редакції.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право платника податку на формування податкового кредиту як до 31.03.2005, так і після законодавець не ставив в залежність від здійснення платником оподатковуваних операцій у звітних податкових періодах, за які задекларовані суми податкового кредиту. До 01.06.2005 не було прямої заборони в законі і щодо отримання бюджетного відшкодування в разі відсутності в податковому обліку платника податку оподатковуваних операцій в певних звітних податкових періодах. З цієї дати законодавець встановив наявність за останні 12 календарних місяців, що передують звітному податковому періоду, за який заявлено бюджетне відшкодування, обсягу оподатковуваних операцій не меншого, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, крім як нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, як обов'язкової умови виникнення у платника податку права на отримання бюджетного відшкодування. Таке тлумачення підпункту «а»підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР підтверджується послідовністю законодавця саме в такому регулюванні цього питання при зміні в наступному редакцій вказаного підпункту.
Виходячи із змісту правового регулювання відносин з отримання платником податку бюджетного відшкодування та відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України предметом доказування в судовому процесі при вирішенні спору, який виник між сторонами у цій адміністративній справі, є, зокрема, операції, у зв'язку з якими позивач нарахував податковий кредит, починаючи з 01.06.2005, тобто, чи було нарахування податкового кредиту пов'язане з придбанням (спорудженням) основних фондів. В разі якщо нарахування податкового кредиту було здійснене позивачем не у зв'язку з такими операціями, то в судовому процесі підлягає встановленню обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарні місяці, що передують кожному із звітних податкових періодів, за які заявлене бюджетне відшкодування.
Оскільки ці обставини, від яких залежить правильне вирішення спору, не були встановлені в судовому процесі судами першої та апеляційної інстанцій, а межі касаційного перегляду, встановлені статтею 220 КАС України, виключають можливість встановлення цих обставин судом касаційної інстанції, відповідно до частин 2 та 4 ст. 227 цього Кодексу ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, вжити всі передбачені чинним процесуальним законодавством засоби для забезпечення з'ясування всіх обставин у справі, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з нормами матеріального права вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 220, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України” задовольнити частково, скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від
07.10.2008, постанову Господарського суду міста Києва від 25.04.2007, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий підписЄ.А.Усенко
Судді підписГ.К.Голубєва
підписМ.І.Костенко
підписН.Є.Маринчак
підписС.Е.Острович