"31" березня 2011 р. м. Київ К-4046/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009
у справі № 2-а-203/08 (№ 22-а-39318/08) Києво-Святошинського районного суду Київської області
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області
про визнання неправомірними дій, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, стягнення невиплаченої суми пенсії
У липні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області неправомірними, визнання права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»від 09.04.1992 № 2262-XII та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 № 796-XII (Закон № 796-ХІІ), зобов'язання перерахувати та виплатити пенсії за період з червня 1986 року по червень 2008 року.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.10.2008 ОСОБА_2 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 постанова суду першої інстанції скасована в частині, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону № 796-ХІІ як інваліду 2-ї групи в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 по 28.12.2007 та з 22.05.2008 по 22.10.2008.
В іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 згідно посвідчення 1 категорії серії НОМЕР_1 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи.
01.03.2001р. згідно виписки з акту огляду МСЕК та довідки серії КИО-І № 123984 позивачу встановлена ІІ група інвалідності у зв'язку із професійним захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення на випадок безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та у інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статі 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 2-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Підпунктами 12 і 15 пункту 28 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»від 28.12.2007 № 107-VI до статей 50, 54 Закону № 796-XII внесені зміни, відповідно до яких інвалідам ІІ-ї групи, віднесеним до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та державна пенсія призначаються відповідно в розмірі 20 процентів і 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Втім, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 ці зміни були визнані неконституційними, що свідчить про незаконність застосування відповідачем вказаних змін з 22.05.2008 при обчисленні та виплаті пенсій позивачеві.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів на фінансування виплат в порядку статей 50, 54 Закону № 796-XII обґрунтовано не взяті судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 цього Закону, щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відтак суд касаційної інстанції, переглянувши оскаржувані рішення у межах касаційної скарги, не вбачає підстав для їх скасування.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписЄ.А.Усенко
Судді підписГ.К.Голубєва
підписМ.І.Костенко
підписН.Є.Маринчак
підписС.Е.Острович