"07" квітня 2011 р. м. Київ К-264/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Рибченка А.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2008
у справі № 13/487/07-АП-5/180/07-АП Господарського суду Запорізької області
за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
до 1. приватного підприємства “Торгівельний Дім “Лактон”
2. приватного підприємства “Сізіф-Буд-Луг”
про визнання угоди недійсною та стягнення 11669,85 грн
Постановою Господарського суду Запорізької області від 17.12.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2008, в задоволенні позову Бердянської ОДПІ Запорізької області про визнання недійсним договору поставки від 01.03.2005 № 0103/3 та стягнення з ПП «Торгівельний дім «Лактон»11669,85 грн. в доход Державного бюджету України відмовлено.
Судові рішення вмотивовані посиланням на те, що виконання договору його сторонами підтверджується дослідженими в судовому процесі первинними документами, а наявність у сторін договору (відповідачів у справі) умислу на вчинення дій з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, в судовому процесі недоведений з огляду на те, що на момент укладання та виконання спірного договору відповідачі були належним чином зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності та платниками податків. За висновком суду один лише факт припинення юридичної особи ПП «Сізіф-Буд-Луг», за умови встановлення в судовому процесі обставин щодо виконання цим підприємством конкретного господарського зобов'язання , не може бути підставою для визнання цього зобов'язання недійсним..
В касаційній скарзі Бердянська ОДПІ Запорізької області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій ст.ст. 207, 208 ГК України.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.03.2005 між ПП Сізіф-Буд-Луг»та ПП «Торгівельний дім «Лактон»укладений договір поставки товарно-матеріальних цінностей № 0103/3 на загальну суму 4299,90 грн. та транспортних послуг на загальну суму 7369,96 грн.
Виконання договору підтверджується податковими накладними від 23.03.2005 № 167 на суму 4300,00 грн., від 04.03.2005 № 49 на суму 1162,83 грн., від 05.03.2005 № 52 на суму 407,56 грн., від 07.03.2005 № 140 на суму 434,00 грн., від 23.03.2005 № 168 на суму 3136,00 грн., від 13.04.2005 № 225/1 на суму 1139,26 грн. на загальну суму 7369,96 грн.; актами прийому-передачі виконаних робіт від 13.04.2005 на суму 1139,25 грн., від 25.03.2005 на суму 1090,25 грн., від 23.03.2005 на суму 3136,00 грн., від 17.03.2005 на суму 434,00 грн., від 04.03.2005 на суму 1162,80 грн., від 05.03.2005 на суму 407,55 грн.; актами прийому-передачі виконаних робіт.
ПП «Торгівельний дім «Лактон»сплачено вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей , що підтверджується квитанціями прибуткових касових ордерів від 09.03.2005 № 60 на суму 1162,80 грн., від 10.03.2005 № 61/1 на суму 407,55 грн., від 17.03.2005 № 17\03\5 на суму 434,00 грн., від 23.03.2005 № 23\03\4 на суму 3136,00 грн., від 23.03.2005 № 23\03\01 на суму 4300,00 грн., від 25.03.2005 № 25\03\2 на суму 1090,25 грн., від 13.04.2005 на суму 1139,25 грн.
Факт виконання відповідачами зазначених договорів позивачем не оспорюється.
Фактичною підставою позову слугувала та обставина, що постановою Господарського суду Луганської області від 31.01.2006 № 9/758пн-ад визнаний недійсним запис про проведення державної реєстрації ПП «Сізіф-Буд-Луг»від 25.01.2005 № 138210200000012593 та припинено юридичну особу ПП «Сізіф-Буд-Луг».
Відхиляючи доводи позивача, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що сам факт визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ПП «Сізіф-Буд-Луг»не є безумовним свідченням вчинення підприємством будь-якого господарського зобов'язання з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки обставини щодо наявності (відсутності) протиправного умислу у ПП «Сізіф-Буд-Луг» при укладанні оскаржуваного правочину (вчиненні господарського зобов'язання) не були предметом дослідження в судовому процесі при розгляді справи, по якій ухвалене це рішення.
В судовому процесі не були встановлені обставини, які б свідчили, що зміст виконаного договору не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання господарського зобов'язання, що виникло на підставі цього договору.
Інших доводів щодо недійсності спірного договору позивач в судовому процесі не наводив.
Згідно з частиною 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції / спеціальної правосуб'єктності /, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відсутність передбачених законом підстав для юридичної оцінки правочину як нікчемного, виключає підстави для застосування наслідків недійсності господарського зобов'язання, вчиненого на підставі цього правочину, які встановлені частиною 1 ст. 208 ГК.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду щодо відсутності законних підстав для задоволення позову.
За таких обставин, відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2008, постанову Господарського суду Запорізької області від 17.12.2007 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписЄ.А.Усенко
Судді підписМ.І.Костенко
підписН.Є.Маринчак
підписО.М.Нечитайло
підписА.О.Рибченко