"17" березня 2011 р. м. Київ К-59839/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Костенка М.І., Нечитайла О.М., Рибченка А.О., Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2009
та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2009
у справі № 2а-15846/08/08 Харківського окружного адміністративного суду
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області
про поновлення пропущеного строку та зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області про зобов'язання нарахувати на її користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з 2006 по 2007 роки в сумі 2 733,30 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2009, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2009, позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області по не виконанню з 09.07.2007 приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав ОСОБА_2 на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії за період з 09.07.2007 по 31.12.2007; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області нарахувати та виплатити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», з 9 липня по 31 грудня 2007 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області з вернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.1, 6 Закону № 2195-ІV дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд встановив, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка регулює питання державної соціальної підтримки дітей війни, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2006 рік.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19.01.2006 вказаний пункт статті 77 виключено та статтю 110 викладено в такій редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6 -у 2006 році поетапно, за результатами виконанню бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року будь-яких рішень на виконання вимог статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»не приймав.
Таким чином у 2006 році державну соціальну підтримку дітей війни, що передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджено не було.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-р/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційними з дня ухвалення цього рішення.
Таким чином, з 9 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни є мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»обчислюється виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьою статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»»від 15 березня 2007 року встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»стосовно застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першої цієї статті, тільки щодо визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Отже, право на підвищення пенсії, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у позивача у 2007 році виникло з 9 липня 2007 року, тобто з дня визнання неконституційними положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що з 9 липня 2007 року суб'єкт владних повноважень порушив право позивачки як дитини війни на соціальний захист.
З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанції правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального і процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2009, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписЄ.А.Усенко
Судді підписМ.І.Костенко
підписО.М.Нечитайло
підписА.О.Рибченко
підписО.І.Степашко