"20" вересня 2010 р. м. Київ К-23949/07
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Заїки М.М., Ліпського Д.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 3 вересня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року, ухвалених за заявою Луганського обласного військового комісаріату про заміну сторони виконавчого провадження у справі,
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 7 березня 2006 року позов ОСОБА_1 було задоволено.
У серпні 2007 року Луганський обласний військовий комісаріат звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження щодо виконання постанови Ленінського районного суду м. Луганська від 7 березня 2006 року, якою зобов'язано комісаріат перерахувати пенсію позивача.
Відповідач зазначав, що постанова суду першої інстанції набрала законної сили, але не виконана, тому що матеріали щодо пенсійного забезпечення колишніх військовослужбовців передані з Луганського обласного військового комісаріату до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 3 вересня 2007 року заяву Луганського обласного військового комісаріату про заміну сторони виконавчого провадження задоволено, замінено сторону виконавчого провадження з Луганського обласного військового комісаріату на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишено без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 3 вересня 2007 року -без змін.
Вказуючи на допущені, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та постановити нове про відмову в задоволенні заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка згідно постанови Ленінського районного суду м. Луганська від 7 березня 2006 року підлягала перерахунку.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян»від 2 листопада 2006 року № 1522 функції з призначення і виплати пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»передані органам Пенсійного фонду України.
Статтею 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України.
Виплата пенсій, в тому числі призначених до введення в дію цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду через установи відкритого акціонерного товариства «Ощадний банк України»за місцем фактичного проживання пенсіонера або за його бажанням через установи банків, з якими Пенсійним фондом України укладено відповідні договори, на підставі документів та у порядку, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, з 1 січня 2007 року функції з призначення, виплати та перерахунку пенсій, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передано територіальним органам Пенсійного фонду України.
З огляду на зміни, що відбулися в законодавстві щодо пенсійного забезпечення вказаної категорії осіб, до яких відноситься позивач, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку щодо заміни сторони виконавчого провадження з Вінницького обласного військового комісаріату на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 3 вересня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Гурін М.І.
Заїка М.М.
Ліпський Д.В.