Справа № 2117/2-а-5352/11 .
01 липня 2011 року
Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді - Бойко М.Є.
при секретарі - Ярошенко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка Херсонської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ДАІ м.Таврійськ Новокаховської міської ради Херсонської області про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
24.06.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії інспектора ДПС Таврійської роти ДПС Ятченко А.О. при складанні протоколу серії ВТ1 № 153278 та винесенні постанови ВТ1 № 064134 від 11.06.2011 року незаконними та скасувати постанову ВТ 1 № 064134 за ч.3 ст. 122 КУпАП, у відповідності з якою на нього накладено штраф в сумі 510 грн.. Вимоги мотивує тим, що він правил дорожнього руху не порушував, при складанні протоколу був незгоден з його змістом, проте відповідач не взяв до уваги його заперечення та пояснення і з порушенням норм діючого законодавства та його прав склав адміністративний протокол та виніс оскаржувану постанову.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, пояснивши, що 11.06.2011 року він рухався на 320 км. автодороги Одеса-Мелітополь зі швидкістю 100-110 км./год. та був зупинений відповідачем, який відносно нього склав адміністративний протокол та виніс оскаржувану постанову, відповідно до яких позивач, керуючи автомобілем ВАЗ 2170 рухався зі швидкістю 146 км./год. на дорозі що відноситься до категорії інших доріг, чим перевищив швидкість на 56 км./год., проте з винесеною постановою він не згоден, оскільки на вказаній ділянці дороги був інтенсивний рух, тому вказана швидкість - 146 км./год. на його думку, є швидкістю іншого транспортного засобу. Діапазон відстані вимірювання швидкості приладом «Родіс», яким було зафіксовано перевищення швидкості, складає не менше 300 метрів, проте відповідач, всупереч зауважень ОСОБА_1 не зібрав достатньо доказів того, що порушення було допущено саме ним, не надав фото- відео зйомки правопорушення, тим самим жодним чином не встановив обставин справи що довели б вину позивача у порушенні правил дорожнього руху, тому він відмовився від дачі пояснень в протоколі та його підписанні. Проте, ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував того факту, що допустима швидкість руху на даній ділянці дороги 90 км./год., одразу ж після зупинки працівником ДАІ йому було пред'явлено вимірювальний прилад із зафіксованою на ньому швидкістю його автомобіля - 146 км./год.
Відповідач - інспектор Ятченко А.О., в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та пояснив, що 11.06.2011 року він ніс службу на 320 км. автодороги Одеса-Мелітополь разом із інспектором ОСОБА_2, їх патрульна машина стояла на узбіччі. О 10,03 год. ними було встановлено порушення правил дорожнього руху автомобілем ВАЗ 2170 д/н НОМЕР_1, а саме: перевищення встановленої швидкості руху на 56 км./год. на ділянці дороги, що відноситься до категорії інших доріг, автомобіль рухався зі швидкість 146 км./год. Після зупинки вказаного автомобіля було встановлено, що ним керував водій ОСОБА_1 йому було роз'яснено суть правопорушення та надано для ознайомлення показання приладу яким вимірювалась швидкість, із порушенням ПДР він спочатку погодився та пояснив, що повертається з Москви та дуже поспішає додому, але, дізнавшись про розмір штрафу, він відмовився від дачі пояснень та підписання протоколу про адміністративне правопорушення, що було зафіксовано в протоколі та підтверджено свідками. Швидкість руху водія ОСОБА_1 фіксувалась приладом «Родіс», на якому функція відео - чи фото зйомки не передбачена, але його використання працівниками ДАІ дозволено.
Заслухавши сторони, свідка ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 11.06.2011 року посадовою особою, яка має спеціальне звання - інспектором Ятченко А.О. було виявлено порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 12.6 ґ ПДР України, та складено протокол про адміністративне правопорушення. На підставі зазначеного протоколу прийнято постанову, якою на позивача накладено штраф у розмірі 510 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП. В постанові зазначено, що позивач 11.06.2011 року о 10 годині 03 хвилин на 320 км. автодороги Одеса-Мелітополь, керуючи автомобілем ВАЗ 2170, держномер НОМЕР_2 рухався зі швидкістю 146 км./год. на ділянці дороги, яка по швидкісному режиму відноситься до категорії інших доріг, чим перевищив встановлену швидкість руху на 56 км./год. та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП.
У відповідності із ч.3 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, міліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи а строк від тридцяти до сорока годин.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач (особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАі, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адмінвідповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.
Згідно із п.п.1.11 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, дані Правила у відповідності до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Відповідно до п.п. 1.3 Правил учасники дорожнього руху повинні знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил. Підпунктом 1.9 Правил визначено, що особи, які порушують Правила, несуть відповідальність відповідно до законодавства.
Суд вважає, що вина позивача у вчиненні ним зазначеного правопорушення підтверджена матеріалами справи, а жодних інших доказів на підтвердження своєї невинуватості в інкримінуємому йому правопорушенні позивачем суду не надано, окрім того позивач, в судовому засіданні підтвердив той факт, що він дійсно перевищив встановлену швидкість руху.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням(проступком) визнається протиправна , винна( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Щодо недодержання процедури оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на яке посилається позивач, то суд зазначає, що в судовому засіданні не встановлено порушення порядку складення протоколу стосовно позивача та постанови, постанова відповідає вимогам діючого законодавства України та є законною і обґрунтованою.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації .
Як вбачається з п.п. 21 п. 5 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 14.04.1997 року працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право відповідно до законодавства забезпечувати оформлення адміністративних правопорушень та брати пояснення у громадян, представників юридичних осіб з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, вживати відповідних заходів з метою притягнення винних до відповідальності, тобто складати протоколи про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення на громадян, посадових осіб і службових осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.
Статтею 11 ЗУ «Про міліцію» передбачено, що міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право: використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відео спостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів.
Згідно п. 12.7.1 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 року № 1111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.11.2006 року № 1243/13117, основним методом несення дорожньої служби є спостереження за дорожнім рухом. Пункт 12.8 вказаної Інструкції визначає, що під спостереженням за дорожнім рухом слід розуміти візуальний або за допомогою технічних засобів, контроль за дотриманням учасниками дорожнього руху встановлених правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, доцільністю та ефективністю організації дорожнього руху на посту, маршруті.
Таким чином, законодавством передбачено фіксацію порушень ПДР показаннями технічних приладів, у тому числі дистанційним вимірювачем швидкості «Радіс», які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, суд вважає доводи позивача з приводу неправомірності використання цього вимірювача необґрунтованими.
Відповідно до п.3 ст. 222 КУпАП надано повноваження розглядати справи та накладати адміністративні стягнення в адміністративних правопорушеннях, передбачених частинами першою, другою та третьою ст. 122 - працівникам Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Таким чином, діючим законодавством на інспектора Ятченко А.О., як на працівника ДАІ покладено обов'язок щодо забезпечення оформлення адміністративних правопорушень, складовою такого оформлення є, зокрема, складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови.
Відповідно до ст. 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
У відповідності до ст. 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Суд вважає, що постанова серії ВТ1 № 064134 в справі про адміністративне правопорушення від 11.06.2011 року відповідає вимогам ч.2 ст. 283 КУпАП та є законною.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні дав показання аналогічні показанням інспектора Ятченко А.О., додавши при цьому, що з автомобіля водія ОСОБА_1 вийшов батько останнього та почав казати, що із правопорушенням не погоджується, але відповідно до ст. 63 Конституції України відмовляється давати свідченя.
З наведених вище підстав оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення прийнята відповідачем на підставі та у спосіб, що визначені законом України, а відтак вимоги про визнання її незаконною та скасування слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 року № 1111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.11.2006 року № 1243/13117, ч. 1 ст.126, 256, 283, п.1 ст. 247, ст. 288, 289 , 293 КУпАП, ст. ст.10-11, 71, 86, 160-164, 171-2 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ДАІ м.Таврійськ Новокаховської міської ради Херсонської області про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення про накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. та про закриття провадження в адміністративній справі відмовити повністю
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
СУДДЯ М.Є. БОЙКО