Справа № 2-а-2768/10/0212 Головуючий у 1-й інстанції: Овсюк Є.М.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
14 червня 2011 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Залімського І. Г.
суддів: Матохнюка Д.Б., Мельник-Томенко Ж. М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії , -
В жовтні 2010 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці з адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії у відповідності вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії по інвалідності, відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з вересня 2007 року по день винесення постанови суду.
Постановою Ленінського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2010 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області; зобов'язано відповідача провести перерахунок позивачу, відповідно до ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22.05.2008 року.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.11.2010 року, як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, прийнявши нову постанову про відмову у задоволенні позову позивачу.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Таким чином, колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи з втратою працездатності, що пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Відповідач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з письмовою заявою про перерахунок пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі, віднесеної до 3 групи інвалідності, відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовило позивачу в перерахунку пенсії з огляду на відсутність підстав для такого перерахунку, вказавши, що пенсію позивачу обчислено відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, являючись особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС віднесений до категорії 1 і є інвалідом 3 групи захворювання та має право на отримання пенсії у відповідності до положень статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі основної пенсії по інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - 50% мінімальної пенсії за віком, із змінами внесеними п.п. 12, 15 ст. 28 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року.
Визнаючи ж дії відповідача незаконними суд першої інстанції, керувався Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, яким у справі № 1-28/2008, положення пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про держаний бюджет на 2008 рік", зокрема, до статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано неконституційними та нечинними з моменту їх ухвалення. При цьому Конституційним судом України було зазначено, що внесення змін до законів України, зупинка їх дії чи скасування при прийнятті Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік, який не має вищої юридичної сили стосовно інших законів, є неприпустимим оскільки вказані дії створюють протиріччя в законодавстві і як наслідок призводить до обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з того, що відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-12 від 28.02.1991 року пенсія особам віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюється у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
В силу частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії передбачений частиною 4 статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно ж до частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 цього Закону, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам 3 групи -у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відзначено, що мінімальний розмір пенсії по віку встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 справа №1-21/2005 і рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 встановлено: Закон України "Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-2 від 28.02.1991 року визначає основні положення про реалізації конституційного права громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи і охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожний має право на безпечну для життя і здоров'я навколишнє середовище і на відшкодування шкоди заподіяного порушенням цього права.
Законом України №231-V від 05.10.2006 року, що набрав чинності з 31.10.2006 року внесені зміни до статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-12 від 28.02.1991 року, яким визначені основні положення реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі статті 50 Конституції України, згідно якої кожний має право на безпечну для життя і здоров'я навколишнє середовище і на відшкодування шкоди заподіяного порушенням цього права.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок пенсії в розмірі передбаченому ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки зазначений Закон має вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. та № 654 від 16.07.2008р., на які посилається відповідач.
Разом з тим колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне вказати на те, що суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про законність вимог Позивача на перерахунок розміру його пенсії, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Так, задовольняючи вимоги позивача за період починаючи з 22.05.2008 року, суд першої інстанції не звернув увагу на положення ст. 99 КАС України, якою визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В свою чергу, враховуючи вищевказані строки звернення позивача до Ленінського районного суду м. Вінниці право останнього на отримання пенсії, як інваліду 3 групи, в розмірі встановленому нормами Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягає захисту за період з 22.04.2010 року, оскільки позов подано до суду 22.10.2010 року.
Враховуючи, що про своє порушене право позивач мав відомості під час щомісячного отримання пенсії, то поважні причини пропуску звернення до суду за висновком колегії суддів відсутні, отже наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню.
Так як, в позовних вимогах позивач просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, суд першої інстанції мав би ще на стадії відкриття провадження у справі винести ухвалу про залишення адміністративного позову в частині поновлення позивачу строку звернення до суду по вимогам, які стосуються періоду починаючи з 01.09.2007 року по 21.04.2010 року без розгляду, та продовжувати розгляд справи по суті тільки щодо вимог, заявлених в межах шестимісячного строку.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене та положення ст. 195 КАС України, беручи до уваги надане суду апеляційної інстанції право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії, - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.09.2007 року по 21.04.2010 року залишити без розгляду.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправними щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54, 67 Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_2 перерахунок державної пенсії по 3-й групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру не менше 6-ти мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру 50% мінімальної пенсії за віком, та виплатити ОСОБА_2 державну і додаткову пенсію з 22.04.2010 року з урахуванням проведених виплат.
У решті позовних вимог відмовити.
Постанову суду у відповідності до положень абз. 9 ч. 1 ст. 256 КАС України допустити до негайного виконання.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Матохнюк Д.Б.
Мельник-Томенко Ж. М.
З оригіналом згідно:
секретар