Справа № 2-а-406/10/2206 Головуючий у 1-й інстанції: Артемчук В.М.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
14 червня 2011 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Залімського І. Г. суддів: Матохнюка Д.Б., Мельник-Томенко Ж. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Дунаєвецькому районі Хмельницької області на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про перерахунок пенсії, -
В листопаді 2010 року Позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області про поновлення строку для звернення до суду; зобов'язання Відповідача нарахувати та виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни, згідно зі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та за 2009 рік.
Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2010 року позов задоволено: зобов'язано Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволені позовних вимог Позивачу.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_1.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян "діти війни" в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни", з 01.01.2006 року Відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.
Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік" збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.
На момент звернення Позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону Відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, Відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Своїми діями Відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у Відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати Позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Однак, судом першої інстанції не враховано пропущений Позивачем строк звернення до адміністративного суду, не надано оцінку поважності причин його пропуску та помилково зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області здійснити нарахування та виплату Позивачу невиплаченого підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про пропущення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу приписів ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
При цьому, питання про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку вирішується в порядку, передбаченому ст. 102 КАС України.
Враховуючи, що про своє порушене право позивач мала відомості під час щомісячного отримання пенсії, то поважні причини пропуску звернення до суду за висновком колегії суддів відсутні, отже наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню.
Так як, в позовних вимогах позивач просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, суд першої інстанції мав би ще на стадії відкриття провадження у справі винести ухвалу про залишення адміністративного позову поданого поза межами шестимісячного строку для звернення до суду, без розгляду
Враховуючи вищезазначене, та відповідно до ст. 100, п. 4 ч. 1, ст. 202, п. 4 ч. 1, ст. 205 КАС України колегія суддів приходить до висновку, що постанова Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 25.11.2010 року підлягає скасуванню, а адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни - залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 155, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Дунаєвецькому районі Хмельницької області задовольнити повністю.
Постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про перерахунок пенсії, - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про перерахунок пенсії - залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 212, 254 КАС України
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Матохнюк Д.Б.
Мельник-Томенко Ж. М.