Справа № 2117/2-641/11 .
22 червня 2011 року
Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді - Бойко М.Є.
при секретарі - Ярошенко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Новокаховський завод силікатної цегли», третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нова Каховка про зміну розміру щомісячних страхових виплат, стягнення моральної шкоди та судових витрат,-
У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Закритого акціонерного товариства «Новокаховський завод силікатної цегли» про зміну розміру щомісячних страхових виплат, стягнення моральної шкоди та судових витрат.
Позивач вказав, що під час роботи на підприємстві відповідача 01 жовтня 1986року з ним стався нещасний випадок і з часу встановлення МСЄК втрати 40% професійної працездатності, роботодавцем, починаючи з 17.03.1987 року по 20.06.2001року, йому виплачувалися кошти. У подальшому його особову справу було передано до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ( далі по тексту - Фонд) в м. Нова Каховка, постановою якого з 21.06.2001 року на підставі виданої роботодавцем довідки про розмір втраченого заробітку продовжено виплату щомісячного відшкодування в розмірі 63 грн.06 коп. Вважаючи, що розмір втраченого заробітку, який виплачувався роботодавцем, був визначений неправильно та є значно меншим, ніж це зумовлено законодавством України, що передбачає індексацію страхових виплат, позивач надав суду свій власний їх розрахунок, у відповідності до якого ця сума повинна була у 2001 році розраховуватись із заробітної плати, яка з урахуванням її індексації, становила 658,80 грн. та відповідно дорівнювати 263,52 грн. Просив зобов»язати ЗАТ «Новокаховський завод силікатної цегли провести перерахунок раніше призначених йому страхових виплат, а також стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн, оскільки внаслідок неправомірних дій відповідача по нарахуванню страхових виплат було порушено звичайний спосіб його життя, що виявилось у докладанні додаткових зусиль для забезпечення нормального існування родини, в зв»язку з чим він змушений був виїхати до іншої країни на заробітки та довгий час не бачився із рідними. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача витрачені ним на правову допомогу кошти в сумі 200 грн та судові витрати по справі, що складаються з оплати судового збору та ІТЗ.
В судовому засіданні позивач неодноразово змінював та уточнював свої позовні вимоги та, остаточно визначившись, в останньому судовому засіданні просив зобов»язати ЗАТ «Новокаховський завод силікатної цегли» надати відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нова Каховка нову довідку про належну йому до виплати суму втраченого заробітку, розраховану на момент передачі особової справи до Фонду у розмірі 263,52 грн., виходячи при цьому з того, що розмір його середньомісячної заробітної плати у 2001 році з урахуванням її індексації, повинен був дорівнювати 658,80 грн. та зобов»язавши відділення Фонду провести перерахунок раніше призначених йому страхових виплат на підставі цієї нової довідки, починаючи з моменту передачі особової справи, тобто з 2001 року. Всі інші вимоги позову, що стосуються стягнення моральної шкоди, судових витрат по справі, позивач також підтримав
Представник ЗАТ «Новокаховський завод силікатної цегли» в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності та неподання ним доказів на підтвердження заподіяння з вини відповідача, характеру та ступеню моральної шкоди, а також її розміру. Крім того зазначила, що відповідачем проводився перерахунок належних до виплати ОСОБА_1 сум втраченого ним заробітку відповідно до діючого на той час законодавства, зокрема, у довідці, наданій Фонду на момент передачі його особової справи, цей розмір вказаний - 63,06 грн., тоді як первісно його було визначено ще в рублях - 34,78 руб., що свідчить проведення підприємством перерахунку, а оскільки на даний час жодного документу про розмір середнього місячного заробітку позивачу та його розрахунку не збереглося, то неможливо визначити, як цей перерахунок проводився: з індексацією чи без такої.
До участі у справі судом в якості третьої особи притягнуто відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нова Каховка.
Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Нова Каховка Херсонської області у судовому засіданні пояснила, що постановою Фонду від 21.06.2001 року, після передачі особистої справи позивача, останньому було продовжено страхову виплату втраченого ним заробітку в розмірі 63 грн.06коп. з подальшим перерахунком суми відповідно до діючого законодавства, заборгованість з цих виплат відсутня, в разі надходження від ЗАТ «Новокаховський завод силікатної цегли» нової довідки про розмір втраченого позивачем заробітку, або інших належних йому виплат, Фондом одразу ж буде проведено відповідні розрахунки нової страхової виплати, оформлено їх новою постановою та розпочато щомісячну виплату сум ОСОБА_1 відповідно до цього нового розрахунку .
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід повністю відмовити за таких підстав.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
У 1987 році ОСОБА_1 у зв'язку з отриманою ним травмою на виробництві МСЕК встановлено 40% втрати професійної працездатності, роботодавцем здійснювалися виплати втраченого заробітку.
Відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Таким чином, спори, що виникають із приводу правильності розрахунку страхових виплат, повинні вирішуватись на підстави законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на відшкодування шкоди.
Матеріалами справи підтверджено і не заперечується сторонами, що у позивача виникло право на отримання відшкодування шкоди внаслідок нещасного випадку з 1987 року , порядок призначення цих виплат був визначений та на той час здійснювався на підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 3 липня 1984року № 690 „Об утверждении правил возмещения предприятиями, учреждениями, организациями ущерба, причиненного рабочим и служащим увечьем либо иным повреждением здоровья, связанным с исполнением ими трудових обязанностей”. Правилами визначався порядок обрахування розміру середньомісячного заробітку для визначення суми відшкодування та передбачалися підстави для перерахунку розміру відшкодування.
У подальшому зі зміною законодавства змінювалися порядок розрахунку виплат та підстави для перерахування розміру відшкодування. Зокрема, перерахунок виплат повинен був здійснюватися на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 472 від 23 червня 1993року „Про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язанимм з виконанням ним трудових обов'язків”, абзац п'ятий пункту 22 якого, у відповідності із змінами та доповненнями, затвердженими Постановою КМУ від 18.07.1994 року № 492, було викладено в такій редакції: "Заробіток підлягає коригуванню з урахуванням підвищення розміру мінімальної заробітної плати, тарифних ставок, посадових окладів працівників підприємства або індексації доходів відповідно до чинного законодавства".
На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», що набув чинності з 1 квітня 2001року, особиста справа позивача була передана у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Нова Каховка .
Відділенням Фонду постановою від 21.06.2001 року було продовжено страхову виплату втраченого заробітку у вищезазначеному розмірі та в подальшому здійснювався перерахунок суми відповідно до закону « Про внесення змін до Закону України « Про загальнообов»язкове державне страхування...» № 717 від 23.02.2007 року в статтю 17, якими до повноважень Правління Фонду віднесено затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат. Тому, у відповідності до наданих Фонду повноважень, останній затвердив Порядок призначення , перерахування та проведення страхових виплат, яким було визначено , що підставою для перерахунку розміру щомісячної страхової виплати з 1 березня кожного року є зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Зазначеним Порядком передбачено перерахунок розміру щомісячної страхової виплати, виходячи з відкорегованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат за даними Державного Комітету статистики .
Як встановлено у судовому засіданні перерахування щомісячних страхових виплат позивачеві проводилося станом на 01 березня, починаючи з 2002 року, згідно Порядку призначення та здійснення страхових виплат, затвердженого постановами Правління Фонду і відповідно до коефіцієнтів підвищення страхових виплат, тобто з урахуванням індексації. По теперішній час позивач отримує ці виплати з відповідним коригуванням , згідно до зазначених Закону та Порядку, чого він сам не заперечував в судовому засіданні, не оспорюючи правильність їх розрахунку та розміру .
Відповідно до ст.60 ЦПК України, яка встановлює обов'язки доказування і подання доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі / ч.1 ст.11 ЦПК України/.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності із наказом Новокаховського заводу силікатної цегли від 17.03.1987 року середній заробіток позивача до травми складав 189 руб. 27 коп., і відповідно йому до щомісячної виплати нараховано 34 руб. 78 коп. Згідно із наданою на момент передачі особистої справи потерпілого ОСОБА_1 до Фонду ця сума на 20.06.2001 року дорівнювала вже 63,06 грн., з чого можна зробити висновок про здійснення її перерахунку відповідачем, а доказів того, що його було зроблено без урахування індексації позивачем суду не надано. Позивачем не зазначені обставини, які б давали йому право на перерахунок розміру втраченого заробітку відповідно до норм законодавства, діючого на момент виникнення правовідносин. Вищезазначеними нормативними актами не передбачено індексацію страхових виплат на момент виникнення у нього права на відшкодування шкоди або її визначено як альтернативну підставу для їх перерахування . Порядок же призначення, перерахування та проведення цих виплат, затверджений Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 27.04.2007 року, на який посилається ОСОБА_1 в своїй позовній заяві, до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності, не застосовується.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов»язання надати йому нову довідку про розмір втраченого заробітку- 263,52 грн., який розрахувати із середньомісячного заробітку в сумі 658,80 грн., не базуються на нормах закону та не містять в собі правової підстави, розрахунок ним проведено без посилання на первинні документи, які стали підставою для його проведення та їх надання. Доводи ОСОБА_1 про те, що ЗАТ «Новокаховський завод силікатної цегли» неправильно зазначив розмір його середнього заробітку на момент передачі його особової справи суд не може прийняти до уваги ще й тому, що доказів цьому позивач в судовому засіданні не надав. Це свідчить про недоведеність суду порушення прав позивача з боку відповідача, а доводи позовної заяви ґрунтуються тільки на його вільному тлумаченні законодавства, яке суперечить самому законодавству. Виходячи з наведеного, вимоги ОСОБА_1 щодо зобов»язаня Фонду провести перерахунок розміру втраченого ним заробітку з урахуванням цієї довідки, є також безпідставними та задоволенню не підлягають.
Крім того, відповідно до абзацу 5 п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992року № 6 „ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” / зі змінами/ за вимогами про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищують трьох років. Тобто позивач звернувся до суду після спливу трирічного строку про перерахунок сум втраченого заробітку..
Дійшовши до висновку про необґрунтованість позову, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, які є похідними від основних, задоволенню також не підлягають, з врахуванням і того, що він не надав доказів на підтвердження її заподіяння .
Враховуючи, що законних підстав для задоволення позову немає, то й вимоги про стягнення судових витрат по справі не підлягають задоволенню. До речі, жодного доказу на підтвердження понесення таких витрат на оплату правової допомоги та їх розміру позивачем суду також не надано.
На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992року № 6 „ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” / зі змінами/, керуючись ст.ст.5, 10, 11,30,60,88, 212-215 ЦПК| України, суд -
Відмовити у позові ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Новокаховський завод силікатної цегли», третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нова Каховка про зміну розміру щомісячних страхових виплат, стягнення моральної шкоди та судових витрат
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ М.Є. БОЙКО