08 липня 2011 р.Справа № 2-а-90/11/1524
Категорія: 10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Бобровська І.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Бітова А.І.
суддів - Алєксєєва В.О.
-Ступакової І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни",
Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 січня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволений частково.
Визнано неправомірними дії УПФ України в Роздільнянському районі Одеської області відносно нарахування та виплати ОСОБА_2 з 20 червня 2010 року щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірах менших, ніж визначено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зобов'язано УПФ України в Роздільнянському районі Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну 30% надбавку до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 20 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року з урахуванням проведених виплат.
Судове рішення мотивоване тим, що у 2010 році дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялась, відповідно, підвищення до пенсії позивача мало бути розраховано на підставі цієї статті.
В апеляційній скарзі УПФ України в Роздільнянському районі Одеської області просить скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що реалізація вказаного права позивача залежить від фінансових можливостей держави. Крім того, апелянт вказує, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не застосовується для розрахунку вказаного підвищення.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставинам справи, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно установлено, що у 2010 році дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялась.
Також, є необґрунтованими твердження апелянта про те, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не застосовується для розрахунку підвищення до пенсії позивача, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком чинним законодавством не визначено.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у відповідності до положень діючого законодавства.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: