а
14 червня 2011 р.Справа № 2-а-3943/10/2170
Категорія:9.2Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Ступакової І.Г. суддів - Бітова А.І.
- Милосердного М.М.
(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін,
справа розглядається в порядку письмового провадження)
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-
У липні 2010 року ФОП ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 02.07.2010 року № 0003241702.
В обґрунтування позову зазначалося, що рішення про застосування штрафних санкцій не відповідає вимогам закону, оскільки позивачка є платником єдиного податку, що звільняє її від ведення обліку товарних запасів.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 задоволені. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 02.07.2010 р. № 0003241702 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у м.Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м.Херсоні, перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.06.2010 р. посадовими особами ДПІ проведено перевірку дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ФОП ОСОБА_2 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами перевірки було складено акт № 264/17-224/2701910849 від 18.06.2010р.
Згідно акту перевірки встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів зі місцем їх реалізації. За даним актом перевірки ДПІ у м. Херсоні 02.07.2010 р. прийняте рішення про застосування до позивачки штрафних (фінансових) санкцій № 0003241702 на суму 12800, 00 грн. за порушення п. 12 ст.З, Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
На думку колегії суддів, при вирішенні спірного питання, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, виніс обгрунтоване рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.
У відповідності до п.12 ст.З Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265\95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно зі ст.21 вказаного Закону, до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак, як вірно було встановлено судом першої інстанції, позивачка перебуває на спрощеній системі оподаткування та звітності (єдиний податок).
Пунктом 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого, підприємництва»встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Згідно з п.6 вказаного Указу, порядок ведення спрощеного обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва відповідно до цього Указу затверджується Міністерством фінансів України.
Так, відповідно до ст.6 Закону № 265\95, облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.
Згідно п.З Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N1269, суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Враховуючи вище наведені правові норми та те, що позивачка перебуває на спрощеній системі оподаткування та звітності, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо відсутності обов'язку у ФОП ОСОБА_2 ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони ґрунтуються на неправильному застосуванні відповідачем норм матеріального права, регулюючих спірні правовідносини.Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.І ст. 198; ст. 200; п.1 ч.І ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія судців, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: