14 червня 2011 р.Справа № 2-а-3723/10/2170
Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.. суддів - Бітова А.І.
- Милосердного М.М.
- при секретарі - Абилгазиновій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення. -
ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 17.06.2010р. № 0002221702/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 92779,50 грн. у тому числі основного платежу 61854 грн. та штрафних санкцій 30926.50 грн.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що підставою для донарахування ПДВ послужила та обставина, що угода, укладена позивачем із ТОВ «Галит»вважається податковим органом такою, що не спрямована на настання реальних наслідків, а відтак є нікчемною, що позивач вважає неправомірним.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 201,0 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 17.06.2010р. № 0002221702/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 92779.50 грн. у тому числі основного платежу 61854 грн. та штрафних санкцій 30926.50 грн.
В апеляційній скарзі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим. що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято за висновками акту перевірки від 08.06.2010р.№2632/17-2/2500100736 «Про результати документальної невиїзної перевірки фізичної особи - підприємцяОСОБА_3 з питання обгрунтованості нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОЇ „Галит" за період за листопад, грудень 2007р., січень 2008р.»
В акті перевірки встановлено, що в порушення підпунктів 7.2.1. 7.2.4 пункту 7.2 статті Закону України "Про податок на додану вартість", позивачем занижено суму податку на додаю вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 61853,00 грн., у тому числі у листопаді 2007р. і сумі 20792,00 грн.. у грудні 2007р. в сумі 20507,00 грн., у січні 2008р. в сумі 20554.00 грн.. а саме, позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість в листопаді, грудні 2007р. січні 2008р. безпідставно віднесено суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Галит».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволену адміністративного позову, виходячи з наступного.
Відповідно До п/п.;' 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" Ш68/97-ВР.: податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплаченю (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7 вказаного Закон, не дозволяється включати де податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковим! накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п.5.1 ст. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), як придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Отже, визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу е грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції. 01.01.2007р. позивач уклав із ТОВ ..Галит" угоду на постачання продукції в кількості та асортименті відповідне до накладних. Господарські операції підтверджуються прибутковими накладними, податковими накладними, прибутковими касовими ордерами. Від імені ТОВ „Галит" договір та податкові накладні підписувала директор ОСОБА_2
Відповідно до листа Д1ІІ у м. Нова Каховка від 07.12.2009р. № 2883/7/230-36 ТОВ „Галит за листопад, грудень 2007р., січень 2008р. звітувало без показників фінансово- господарської діяльності. Постановою.господарського суд Херсонської області від 09.12.2009р. справі № 6/170- Б-09 ТОВ „Галит" визнано банкрутом. За ініціативою податкового орган- 26.01.2010р. скасовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Галит».
ДПІ у м. Нова Каховка проведено перевірку ТОВ „Галит". про що складено акт перевірки від 30.11,2009р. № 1589/230-2275106, де зазначено, що за перевірений період товариство також мало взаємовідносини зі ПП Урсуленком. Перевіркою встановлено, що ТОВ „Галит" не мало земельної ділянки, транспортних засобів, інших основних фондів, за І квартал 2008р.. 9 місяців 2008р.. 2008р. податкові декларації з податку на прибуток не надавались, протягом 2008р. не надавались розрахунки комунального податку і податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на .користь платників податку і утриманого з них податку (форма № 1 ДФ). товариство не займалось жодним видом діяльності, не має трудових ресурсів, які приймали б участь у прийманні продукції від постачальника, відвантаження її покупцю, не має умов для виробництва, зберігання та транспортування товарів. Операції оприбуткування, приймання передачі товару не проводились у зв'язку з його відсутністю.
Справа Хе 2а-3 723/10/2 •70 Категорія .V. 8.2.1
Крім того, згідно постанови про порушення кримінальної справи від 23.10.09р.. постанови притягнення- в якості обвинуваченого від 07.04.10р. (кримінальна справа № 1 < >9< )8020005)" Громадяни ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 за період 2007 - 2009 р. займались фіктивним підприємництвом, сприянням в ухиленні від сплати податків, підробкою та збутом підроблених документів. Директор ТОВ «Галит»ОСОБА_2 склала, підписала та надала до ДНІ у м. Каховка офіційні документи - податкові декларації з податку на додану вартість. Виконуючи злочинний намір, директор ТОВ «Галит», підписувала декларації, в які вносила неправдиві показники та завідомо знаючи, що товар не поставлявся, виписувала податкові накладні.
Колегія суддів погоджується з обгрунтованими висновком оскарженого рішення суду про те, що первинні документи позивача - видаткові накладні, платіжні документи не відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік або облік витрат та доходів: підприємця, операції із придбання та реалізації мали нетоварний характер, товар не перевозився і не зберігався, договір на поставку сільгосппродукції реально виконаний не був та не мав наміру на породження цивільно-правових наслідків, та вважає, що судом першої інстанції правомірно були застосовані норми Цивільного кодексу України. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, інші нормативні акти, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що апелянтом належним чином не спростовані висновки податкового органу щодо виявлених порушень, викладених в акті перевірки, на підставі «кого було прийнято обгрунтоване рішення про застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій, що в свою чергу відповідно до норм ст.2 КАС України було перевірено судом першої інстанції.
Враховуючи все вищевикладене. колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195. 196. п.1 ч.І ст. 198; ст. 200; п.1 ч. України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: