Справа № 2117/2-а-4932/11 .
22 червня 2011 року
суддя Новокаховського міського суду Херсонської області Непомняща Н.О. розглянувши одноособово в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання провести перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
Позивач звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що згідно Закону України від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Відповідач не виплачує щомісячно як дитині війни соціальну допомогу в розмірі 30% відсотків мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 зазначеного Закону. З наведених підстав просить суд визнати відмову УПФ України в м. Нова Каховка в нарахуванні та виплаті соціальної допомоги на рівні 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу по день винесення рішення.
22.06.2011 року на адресу суду надійшли письмові заперечення на позовну заяву від УПФ України в м. Нова Каховка, в яких відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження у відсутності сторін.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни.
Із заперечень відповідача встановлено, що УПФ не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.
Згідно до ч. 2 ст. 3, ст. 6; ст. 7ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004 року, закон чинний у 2010 році), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, що діяв на час зазначених виплат, розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.
Однак, підвищення пенсії позивачу в 2006-2007 роках не виплачувалось, оскільки дію норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на підставі статей 77, 110, 71, 111 Законів України «Про Державні бюджети України на 2006 і 2007 роки».
Згідно з п.п. 41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вбачається, що текст ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційним з зазначенням у п. 5 рішення суду на преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції даного рішення та обов'язковим до виконання, для всіх органів виконавчої влади.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Проте, всупереч вимогам Закону і рішенням Конституційного Суду України, абз. 1 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у розмірі 10% прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.
В зв'язку з цим, позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок підвищення пенсії, з урахуванням вище зазначених рішень та вимог закону, на що отримав відмову.
Оскільки позивач з даним позовом до суду звернулася 07.06.2011 року відповідно до положень ч. 2 ст. 99 КАС України, позов в частині нарахування та виплати щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни підлягає задоволенню саме з 07.12.2010 року по 22.06.2011 року (в межах заявлених позовних вимог), оскільки відповідач у вказаний період мав діяти у відповідності з приписами чинної на день вирішення справи норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції від 18.11.2004 року, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Щодо доводів представника відповідача стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
Представником відповідача по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Керуючись ст. ст. 1-4, 6-9, 18, 41 ч.2, 71, 72, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України м. Нова Каховка Херсонської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 07 грудня 2010 року по 22 червня 2011 року - неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України м. Нова Каховка Херсонської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 07 грудня 2010 року по 22 червня 2011 року включно, з урахуванням проведених виплат.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дні її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС, а також прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 167 КАС було повідомлено про можливість отримання постанови суду безпосередньо в суді, десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанов суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СУДДЯ Н.О. НЕПОМНЯЩА