14 червня 2011 р.Справа № 2-а-6712/10/2170
Категорія:10.3.4Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К,
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Ступакової І.Г.
судді - Бітова А.І.
судді - Милосердного М.М.
(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін,
справа розглядається в порядку письмового провадження)
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватної фірми "Сокол" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року по справі за адміністративним позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватної фірми "Сокол" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
У липні 2010 року Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до приватної фірми "Сокол" про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 3831,25 грн. та пені у розмірі 271,40 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року адміністративний позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено. Стягнуто з приватної фірми "Сокол" на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції в сумі 3831 грн. 25 коп. та пеню за порушення термінів сплати санкції у розмірі 271 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі ГІФ "Сокол" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим. що воно постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ПФ "Сокол", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що середньооблікова чисельність штатних працівників 1ІФ "Сокол" у 2009 році становила 8 осіб, чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем до чотиривідсоткового нормативу у 2009 році становила 1 особу, у той час коли у звітному періоді відповідачем не було працевлаштовано жодного інваліда. ПФ "Сокол" протягом 2009 року не вжило заходів щодо створення робочого місця для інваліда.
За 1 робоче-місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. ПФ "Сокол" повинна була до 16 квітня 2010 року сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 3831.25 грн., які відповідачем своєчасно не сплачено, внаслідок чого нараховано пеню у сумі 271.40 л рн. Загальна сума заборгованості становить 4102,65 грн., що підтверджується звітом за формою 10-111 № 3310 від 08.10.10 за 2009 рік.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що дії позивача щодо нарахування адміністративного господарських санкцій та пені відповідають вимогам закону.
Колегія суддів вважає, що вище зазначений висновок суду першої інстанції відповідає матеріалам справи га нормам матеріального права, виходячи з наступного.
У відповідності з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№875-ХІІ. для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. а якщо працює від 8 до 25 осіб. - у кількості одного робочого місця.
Згідно з частинами 1 і 2 ст. 20 цього Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських - організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Згідно ст. 18 Закону України, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів,; у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач не здійснював передбачені вище наведеними нормами Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права колегія суддів до уваги не приймає та вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову відповідає обставинам справи та вимогам закону, тому підстав для скасування ухваленого рішення не вбачається.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195. 197; п.1 ч.І ст. 198; ст. 200; п.1 ч.І ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів. -
Апеляційну скаргу приватної фірми "Сокол" залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: