15 червня 2011 р.Справа № 2-а-8929/10/1570
Категорія: 14Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого -судді Скрипченка В.О.,
суддів Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Гречаного В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю Ізмаїльської міжрайонної прокуратури, про стягнення бюджетної заборгованості,
14 вересня 2010 року ТОВ «Агропрайм»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції щодо ненадання ГУ ДКУ в Одеській області висновку про бюджетне відшкодування підприємству ПДВ в розмірі 239440 гривень за червень 2006 року та стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь підприємства бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 239440 гривень.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року позов був задоволений. Визнано неправомірними дії Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України в Одеській області висновку про бюджетне відшкодування ТОВ «Агропрайм»податку на додану вартість в розмірі 239440 гривень за червень 2006 року.
Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь ТОВ «Агропрайм»бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за червень 2006 року в сумі 239440 гривень.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області, Головне управління Державного казначейства України в Одеській області подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, пояснення на них, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарга задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.09.2006 року Ізмаїльською ОДПІ на адресу позивача направило листом № 18566/1600 податкове повідомлення-рішення форми «ВЗ»від 28.09.2006 року № 000115/1600/0-18563 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на суму 239440 гривень взамін податкового повідомлення-рішення від 18.08.2006 року № 0001051600/0-16831 за формою «В1»щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 239440 гривень, яке слід вважати відкликаним.
Не погодившись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач здійснив заходи адміністративного оскарження, за результатами яких скарги ТОВ «Агропрайм»залишені без задоволенні, а оскаржувані рішення -без змін.
Не погодившись із прийнятими за результатами адміністративного оскарження рішеннями, позивач звернувся в порядку КАС України до господарського суду Одеської області з позовом про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Постановою господарського суду Одеської області від 02.04.2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2007 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 12.08.2010 року позов ТОВ «Агропрайм»задоволений, оскаржувані податкові повідомлення-рішення визнані нечинними. Постановою Верховного Суду України від 03.12.2010 року у задоволенні заяви Ізмаїльської ОДПІ Одеської області про скасування постановлених рішень у зв'язку з неоднаковим застосуванням норм матеріального права -відмовлено (а.с.27-35, 59-60, 82-83).
Судами всіх інстанцій підтверджена правильність формування позивачем податкового кредиту внаслідок придбання основних фондів на загальну суму 1436640 гривень, встановлена неправомірність відмови податкового органу у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за оспорюваними актами індивідуальної дії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову ТОВ «Агропрайм».
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про правомірність заявленої до відшкодування ТОВ «Агропрайм»суми податку на додану вартість за червень 2006 року в розмірі 239440 гривень.
Відповідно до п. 1.8, 1.5 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Звітний (податковий) період -це період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.
Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п.п. 7.7.4 та п.п. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до п.п. 7.7.6. п. 7.7 ст. 7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Згідно ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином Ізмаїльська ОДПІ Одеської області була зобов'язана у передбачений п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»строк зробити остаточний висновок щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість чи перевищення цієї суми, та у п'ятиденний термін надати до ГУДКУ висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Оскільки, не зважаючи на те, що судами встановлено право позивача на бюджетне відшкодування в розмірі 239440 гривень, Ізмаїльська ОДПІ Одеської області до теперішнього часу не надала висновок до ГУДКУ в Одеській області про бюджетне відшкодування підприємству ПДВ в розмірі 239440 гривень за червень 2006 року, позовні вимоги про визнання неправомірними дій ОДПІ щодо ненадання такого висновку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Колегія суддів відхиляє твердження апелянта Ізмаїльської ОДПІ Одеської області про те, позивачу необхідно відмовити у задоволенні його вимог, оскільки він не надав доказів, що ним не зараховані зазначену суму у складі від'ємних значень за періоди, наступні за червень 2006 року і до теперішнього часу, протягом яких позивач декларував позитивні нарахування, яки могли погасити зазначену суму з огляду на те, що вони не впливають на встановлене судами право позивача на бюджетне відшкодування заявленої суми. Крім того колегія суддів вважає, що відсутність на особовому рахунку позивача з податку на додану вартість переплати до бюджету виникла в результаті невідображення зазначеної суми податковим органом у зв'язку з виникненням правовідносин, які у теперішній час вирішені судовими рішеннями, яки набрали законної сили.
Керуючись вищенаведеним, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскільки ТОВ «Агропрайм»виконало всі передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» вимоги щодо порядку визначення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість, -залишок заявленої суми ПДВ до відшкодування по податковій декларації за червень 2006 року у розмірі 239440 гривень повинен бути відшкодований підприємству у порядку та терміни, передбачені чинним законодавством, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційних скаргах про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, свою позицію суду не довели та не обґрунтували.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів,
Апеляційні скарги Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області -залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю Ізмаїльської міжрайонної прокуратури, про стягнення бюджетної заборгованості -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий В.О. Скрипченко
Суддя С.Д. Домусчі
Суддя Л.П. Шеметенко