22 червня 2011 р.Справа № 2-а-2244/09/2170
Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технопласт»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області про відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість,
ТОВ «Технопласт»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні та Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області про відшкодування з державного бюджету 824,33 грн.
Представник позивача вказував на те, що за актом перевірки ДПІ у м. Херсоні від 13.06.2006 р. №1926/23-7/32125782 ТОВ «Технопласт»направлено податкове повідомлення-рішення від 15.06.2006 р. №0004832301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 824,33 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення постановою господарського суду Херсонської області від 29.08.2006 р. визнано нечинним. Законність постанови від 29.08.2006 р. перевірялася в апеляційній та касаційній інстанціях, ухвалами яких судове рішення залишено без змін.
Представник Державної податкової інспекції у м. Херсоні проти позову заперечував вказуючи на те, що ТОВ «Технопласт»неправомірно включено до податкового кредиту суму ПДВ за квітень 2005 р. у розмірі 824,33 грн. внаслідок того, що у другому ланцюгу постачальником контрагента позивача ТОВ «Техноком», не було задекларовано податкові зобов'язання по ПДВ у квітні 2005 року, а тому за відсутності надмірної сплати ПДВ підстав для відшкодування ПДВ не існує.
Представник Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області зазначив, що у разі задоволення позовних вимог відшкодування податку на додану вартість буде проводитися у відповідності з Порядком відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997 р. №209/72, та наказу Державного казначейства України та Державного податкової адміністрації України від 27.04.2004 р. №82/245 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами Державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безпідставно списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість».
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року позов ТОВ «Технопласт»задоволено. Постановлено відшкодувати з Державного бюджету України з р/р 31118030700002, ГУДКУ у Херсонській області, одержувач -Держбюджет м. Херсон, код ОКПО 24104230, МФО 852010, код доходу 14001200 на користь ТОВ «Технопласт»824,33 грн. податку на додану вартість.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні з зазначеним рішенням не погодилась та звернулась з апеляційною скаргою в якій просить постанову від 25 березня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт вважає оскаржувану постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а податкове повідомлення-рішення є таким, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що головним державним податковим інспектором проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Технопласт»з питання обґрунтованості бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період квітень 2005 р., за результатами якої складено акт від 13.06.2006 р. № 1926/23-7/32125782. При перевірці правильності визначення податкового кредиту по ПДВ за перевірений період встановлено взаємовідносини з ТОВ «Холдинг-Центр 7». На підставі укладеного між позивачем та ТОВ «Холдинг-Центр 7»договору поставки № 050705 від 05.05.2005 р.позивач придбав у ТОВ «Холдинг-Центр 7»10 тон двоокису титану по видатковій накладній № ХЦ-0000078 від 06.05.2005 р. на загальну суму 152499,96 грн., у тому числі ПДВ - 25416,66 грн., та видана податкова накладна № 71 від 21.04.2005 р. на загальну суму 152499,96 грн., у тому числі ПДВ - 25416,66 грн.
Перевіркою правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість по взаєморозрахункам з усіма учасниками господарських операцій по ланцюгам постачальників до виробника встановлено, що ТОВ «Холдинг-Центр 7»придбано двоокис титану у ТОВ «Техноком»згідно видатковим накладним № 2646 від 26.04.2005 р. на суму 327138,90 грн., у тому числі ПДВ - 54523,15 грн., № 2244 від 22.04.2005 р. на суму 231810 грн., у тому числі ПДВ - 38635 грн., № 2646 від 26.04.2005 р. на суму 327138,90 грн., у тому числі ПДВ - 54523,15 грн.
Згідно отриманої від ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська інформації, ТОВ «Техноком»остання декларація з ПДВ подана за березень 2005 р. Не встановлено факт надходження ПДВ до бюджету по ТОВ «Техноком»у квітні 2005 р. на 25416,66 грн. Залишок невідшкодованого ПДВ за квітень складає 824,33 грн. На підставі акта перевірки 15.06.2006 р. Державною податковою інспекцією у м.Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004832301/0, яким ТОВ «Технопласт»зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов»язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 824,33 грн. Постановою Господарського суду Херсонської області від 29.08.2006 р. визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 15.06.2006 р. № 0004832301/0 про зменшення ТОВ «Технопласт»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 824,33 грн. Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.11.2006 р. постанову Господарського суду Херсонської області від 29.08.2006 р. залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.04.2009 р. ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду залишено без змін.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ВИМОГ ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п.9 ч.3 ст.129 Конституції України обов'язковість рішень суду зазначена однією з основних засад судочинства.
Згідно з вимогами ч.2 ст.11 Закону України «Про судоустрій»від 07.02.2007 р. № 3018-ІІІ судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об»єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаними рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанції встановлено необґрунтованість зменшення ТОВ «Технопласт»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 824,33 грн., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 15.06.2006 р. № 0004832301/0 визнано нечинним.
Положеннями ч.1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що законність судових рішень Господарського суду Херсонської області від 29.08.2006 р., Запорізького апеляційного господарського суду від 22.11.2006 р., Вищого адміністративного суду України від 16.04.2009 р., які набрали законної сили, не може ревізуватися в цій справі.
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький