22 червня 2011 р.Справа № 2-а-13/10/1415
Категорія:2.2Головуючий в 1 інстанції: Микитей Л.Л.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 13 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації громадської організації та зобов'язання зареєструвати об'єднання громадян,
У грудні 2009 року позивачі, як засновники громадської організації «Спілка забудовників газових мереж «Берізки»звернулись з позовом до Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації громадської організації та зобов'язання зареєструвати об'єднання громадян.
В обґрунтування позовних вимог позивачі вказували, що відповідач, на якого Законом України «Про об'єднання громадян»покладено обов'язок здійснення легалізації громадських організацій, не реєструє створену ними громадську організацію «Спілка забудовників газових мереж «Берізки». У своїй відмові, яка викладена у формі правового висновку, сільська рада вказує підстави, які не ґрунтуються на законі. Позивачами були уточнені позовні вимоги і вони просили визнати протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету Берізківської сільської ради №21 від 05 червня 2009 року, яким відмовлено в легалізації створеної ними громадської організації «Спілка забудовників газових мереж «Берізки»та зобов'язати зареєструвати останню.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що виконавчим комітетом Берізківської сільської ради відмовлено в реєстрації громадської організації «Спілка забудовників газових мереж «Берізки»через невідповідність установчих документів Закону України «Про об'єднання громадян».
Постановою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 13 квітня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_2, не погодився з таким рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову від 13 квітня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в повному обсязі. Скасувати рішення №21 виконавчого комітету Берізківської сільської ради від 05 червня 2009 року в частині відмови в реєстрації громадської організації «Спілка забудовників газових мереж «Берізки». Зобов'язати виконавчий комітет Березківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області зареєструвати громадську організацію «Спілка забудовників газових мереж «Берізки»на підставі наданих документів.
Апелянт вказує на вимоги ст. 16 Закону України Про об'єднання громадян», згідно якої у реєстрації об'єднанню громадян може бути відмовлено, якщо його назва, статутний або інший документи, подані для реєстрації об'єднання, суперечать вимогам законодавства України. Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмови. Це рішення може бути оскаржено у судовому порядку. Про відмову у реєстрації об'єднання громадян реєструючий орган повідомляє у засобах масової інформації. При цьому, всупереч вимогам зазначеної статті виконавчим комітетом Березківської сільської ради було винесено рішення, в якому не були зазначені підстави відмови у реєстрації, та про відмову у реєстрації об'єднання громадян не було повідомлено у засобах масової інформації. Засновниками об'єднання громадян про відмову в реєстрації було повідомлено шляхом надання правового висновку за підписом голови Березківської сільської ради.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що на території села Берізки, що є єдиним газифікованим селом в Кривоозерському районі, особами, в оселях яких є газ, на установчих зборах 14 травня 2009 року, було прийнято рішення про утворення громадської організації «Спілка забудовників газових мереж «Берізки». Того ж дня був прийнятий Статут організації, метою створення і діяльності якої є забезпечення захисту та реалізації прав її членів, для спільної реалізації своїх прав і свобод, захисту своїх законних соціальних, економічних, майнових та інших спільних інтересів.
27 травня 2009 року засновниками громадської організації «Спілка забудовників газових мереж «Берізки»ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно Закону України «Про об'єднання громадян»були подані до Березківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області нотаріально завірена заява та установчі документи про заснування громадської організації «Спілка забудовників газових мереж «Берізки».
01 червня 2009 року в реєстрації громадської організації було відмовлено з тих підстав, що на реєстрацію були подані не всі документи, а також з посиланням на те, що деякі положення Статуту громадської організації не відповідають Закону України «Про об'єднання громадян». Відмова була викладена у формі правового висновку.
Після доопрацювання документів 02 червня 2009 року позивачі знову подали пакет документів для легалізації громадської організації «Спілка забудовників газових мереж «Берізки», який був розглянутий на засіданні виконавчого комітету 05 червня 2009 року та було прийнято рішення №21 про відмову в реєстрації громадської організації.
Зазначене рішення позивачі вважають протиправним в зв'язку з чим просили про його скасування та зобов'язання відповідача зареєструвати громадську організацію «Спілка забудовників газових мереж «Берізки».
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції погодився з доводами сільського голови та членів виконавчого комітету про невідповідність змісту Статуту громадської організації «Спілка забудовників газових мереж «Берізки»Закону України «Про об'єднання громадян», що статутний документ не містить обов'язкових положень, що визначені у ст. 13 Закону України №2460-ХІІ, відсутній розділ про порядок вирішення майнових питань, пов'язаних з ліквідацією громадської організації. Також суд першої інстанції виходив з невідповідності статутного документу законодавству України, що є підставою для відмови в легалізації створеного позивачами об'єднання громадян на підставі ст. 16 Закону України «Про об'єднання громадян».
Проте, з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача погодитися не можна.
В правовому висновку, яким відмовлено в легалізації громадської організації «Спілка забудовників газових мереж «Берізки», вказано, що деякі пункти Статуту дублюються, та в деяких пунктах пропущено слово «територія»; пункт 3.16 Статут суперечить ст. 21 Закону України «Про об'єднання громадян»; відсутній розділ «Звітність», чим порушено ст. 13 п. 6 та ст. 24 Закону України «Про об'єднання громадян»; пункт 3.12-є Статуту суперечить ст. 4 Закону України «Про власність»; деякі пункти Статуту суперечать один одному, а саме: 3.9 та 4.1-г та 4.2-в і 4.14-и.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи недостатньо всебічно та об'єктивно дослідив матеріали справи, зокрема Статут громадської організації «Спілка забудовників газових мереж «Берізки»в результаті чого прийшов до невірного висновку про обґрунтованість правового висновку відповідача.
Дослідивши матеріали справи судова колегія прийшла до висновку, що викладені в зазначеному правовому висновку недоліки Статуту не відповідають дійсності та є надуманими, що підтверджується наступним.
Зі Статуту громадської організації «Спілка забудовників газових мереж «Берізки»не вбачається дублювання жодного з його пунктів. Крім того, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що така підстава для відмови в реєстрації громадської організації, як дублювання пунктів Статуту, не передбачена чинним законодавством України.
Згідно з п. 3.1 Статуту, на який посилається сільська рада в своєму правовому висновку, спори між Засновниками спілки, які неузгоджені в ході переговорів, вирішуються в судовому порядку, що повністю відповідає ст. 21 Закону України «Про об'єднання громадян»щодо власності об'єднання громадян, та ст. 55 Конституції України.
Порядок звітності, на відсутність якого вказує відповідач, визначений у п.п. 4.16, 4.14 та 4.23 Статуту, що відповідає п. 6 ст. 13 та ст. 24 Закону України «Про об'єднання громадян».
В правовому висновку відповідача вказано, що пункт 3.12-є Статуту суперечить ст. 4 Закону України «Про власність», при цьому суд першої інстанції також з цим погодився. Проте, судова колегія з таким висновком погодитися не може з тих підстав, що Закон України «Про власність»на підставі Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України»від 27.04.2007 року №997-V -визнаний таким, що втратив чинність.
Щодо суперечливості деяких пунктів Статуту, то судовою колегією встановлено наступне. Відповідно з п. 3.9 Статуту член спілки може вийти з неї на підставі письмової заяви, яка розглядається загальними зборами, або за їх дорученням правлінням спілки, у 30-денний строк з дня надходження заяви. Пунктом 4.1-г передбачено, що загальні збори спілки приймають фізичних та юридичних осіб у члени спілки та виключають з неї. Тобто, як вірно вказує апелянт, зазначені пункти Статуту не суперечать один одному, визначають порядок прийняття та виключення фізичних та юридичних осіб з членів спілки. Пункти Статуту 4.2-в та 4.14-и взагалі жодним чином не стосуються один одного та визначають різні відносини.
Таким чином, жодний з недоліків Статуту, зазначених відповідачем в його правовому висновку, не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. При цьому судом першої інстанції взагалі не було надано відповідної правової оцінки доказам, що були надані з боку позивачів.
Висновок суду першої інстанції щодо правомірності прийнятого 05 червня 2009 року виконавчим комітетом Березківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області рішення №21 - є хибним та необґрунтованим.
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції неправильними і такими, що не відповідають вимогам КАС України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позивачів.
Задовольняючи позовні вимоги частково, судова колегія визнає протиправним та скасовує рішення виконкому Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області №178 від 05.06.2009 року про відмову в реєстрації громадської організації «Спілка забудовників газових мереж «Берізки».
В задоволенні вимог позивачів про зобов'язання виконавчого комітету Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області зареєструвати громадську організацію «Спілка забудовників газових мереж «Берізка» судова колегія відмовляє лише з тих підстав, що вирішення цього питання та реєстрація громадських організацій є виключною компетенцією виконавчого комітету Берізківської сільської ради, при цьому наполягає на тому що реєстрація на підставі наведеного пакету документів повинна бути здійснена.
При цьому, в даному конкретному випадку, з метою гарантування дотримання і захисту прав та інтересів позивачів, про захист яких вони просять, від порушень з боку суб'єкта владних повноважень -Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 162 КАС України, судова колегія вважає за необхідне зобов'язати виконком Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області розглянути питання щодо реєстрації об'єднання громадян «Спілка забудовників газових мереж «Берізки».
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 13 квітня 2010 року скасувати, постановити по справі нову постанову, якою частково задовольнити адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області №178 від 05.06.2009 року про відмову в реєстрації громадської організації «Спілка забудовників газових мереж «Берізки».
Зобов'язати виконком Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області розглянути питання щодо реєстрації об'єднання громадян «Спілка забудовників газових мереж «Берізки».
В іншій частині позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 29.06.2011 року.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький