05 липня 2011 р.Справа № 2а-6376/09/1470
Категорія:10.1Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року по справі за позовом Управління пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Новоодеському районі Миколаївської області про зобов'язання прийняти до заліку та включити в акт звірки суму допомоги на поховання,
УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва звернулось з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Новоодеському районі Миколаївської області про зобов'язання прийняти до заліку та включити в акт звірки 1096, 60 грн., в тому числі суму виплаченої допомоги на поховання в розмірі 1088,00 грн. та витрати на доставку та виплату пенсії в розмірі 8,60 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що відповідач відмовився прийняти до заліку акт щомісячної звірки за серпень 2009 р. відповідно до списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у серпні 2009 р., а саме суми виплаченої допомоги на поховання померлого ОСОБА_2, який отримував пенсію по інвалідності і внаслідок нещасного випадку та витрат на виплату та доставку пенсії.
Відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що ОСОБА_2 отримував пенсію по інвалідності з лютого 2004 р. по липень 2009 р. внаслідок нещасного випадку на виробництві в Управлінні ПФУ Новоодеського району Миколаївської області. Відповідач відшкодовував витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності ОСОБА_2 Після його смерті виплати припиняються. Позивач пред'явив позов щодо стягнення суми виплаченої допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 та витрати на доставку пенсії, однак не представив доказів, що смерть потерпілого настала за наслідками нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. ОСОБА_2 був інвалідом ІІІ групи трудового каліцтва по зору (сліпота одного ока), а причина його смерті -цироз печінки, що не є наслідком отриманої травми на виробництві.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
На зазначену постанову Управлінням пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області була подана апеляційна скарга. Апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що Порядком №5-4/4 передбачено, що відшкодуванню підлягають суми витрат з виплати і доставки пенсій та суми допомоги на поховання сім'ї особи, яка отримувала зазначену пенсію, а не померла від захворювання, яке спричинило трудове каліцтво або внаслідок нещасного випадку на виробництві. Норми цього Порядку не містять жодних застережень щодо виконання обов'язку відповідача по відшкодуванню витрат на виплату допомоги на поховання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 р. № 1105-ХІУ встановлено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема виплатити йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Статтею 1 Закону України від 14.01.1998 р. № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 р. № 1105-ХІУ- у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Як було встановлено судом, ОСОБА_2 отримував пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві - трудового каліцтва по зору (сліпота одного ока) з лютого 2004 р. по липень 2009 р., помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.
Відповідно до ч.8 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 р. № 1105-ХІУ-У передбачено, що у разі смерті потерпілого саме від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Порядком проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на»виробництві або професійного захворювання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.20001 р. № 826 «Про затвердження порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання»передбачено, що у разі настання страхового випадку робочі органи виконавчої дирекції Фонду в установленому законодавством порядку організовують поховання померлого, відшкодовують вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Позивачем не було надано суду доказів такого причинного зв'язку.
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький