17 травня 2011 р.Справа № 2-а-3264/08/1570
Категорія: 6.2.1Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - Потапчука В.О.
суддів - Коваля М.П.
- Семенюка Г.В.
при секретарі - Алексєєвої Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області, за участю третіх осіб Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області, відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» про скасування протесту, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області з вимогою про скасування протесту Біляївського міжрайонною прокурора Одеської області про скасування рішень Дачненської сільської ради № 389-У від 13.02.2007 року «Про надання дозволу на складання проект)- землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка).
Позивачем зазначається, що Дачненською сільською радою задоволено протест Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області та прийнято рішення № 633- V від 26 червня 2007 року «Про скасування рішення сесії Дачненської ради № 389-V від 13 лютого 2007 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянки)» та №135-ХХШ від 05 липня 2001 року «Про надання земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків та господарських будівель в с. Дачне» в частині стосовно ОСОБА_2, земельну ділянку площею 0,15га по АДРЕСА_1».
В обґрунтування своїх доводів позивач зазначає, що орган місцевого самоврядування виконуючи протест прокурора на рішення Дачненської сільської ради №389-У від 13 лютого 2007 року порушив його конституційні права. Протест прокурора містив вимогу скасувати рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у приватну власність громадянина, мотивуючи це тим, що воно є незаконним. Не зважаючи на те, що співробітники прокуратури повинні бути обізнані з тим, що закон забороняє органу місцевого самоврядування власним рішенням скасовувати винесені раніше рішення щодо передачі земельної ділянки у власність громадян, що вказані вимоги вирішуються в судовому порядку, у протесті прокурора містилась саме така незаконна вимога. Позивач вважає,що рішення прийняте суб'єктом владних повноважень повинно ґрунтуватись на вимогах закону та має виноситись з врахуванням інтересів заінтересованих осіб. Орган місцевого самоврядування приймаючи рішення не вказав на належні правові підстави для його винесення, не врахував законні права та інтереси позивача, а головне порушив встановлений порядок скасування винесених раніше рішень, що потягнуло порушення його конституційних прав.
19 березня 2010 року Одеським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою в задоволені позову було відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи. Вимоги апеляційної скарг и обґрунтовані доводами позовної заяви.
В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 13 лютого 2007 року Дачненською сільською радою прийняте рішення № 389-V яким наданий дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,216 га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови сільської ради, які розташовані в межах АДРЕСА_1.
25 червня 2007 року на зазначене рішення прокурором Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області радником юстиції Г.П. Коваль принесений протест № 296 у якому ставиться питання про скасування зазначеного рішення Дачненської сільської ради № 389-V від 13 березня 2007 року.
Протест обґрунтований тим, що Дачненська сільська рада при прийнятті опротестованого рішення не врахувала той факт, що на земельній ділянці, яка була відведена позивачу розташовані розвалини безхазяйного нерухомого майна ( будівлі а невиконання приписів ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» обумовлює в подальшому не надходження коштів до місцевого бюджету.
Рішенням Дачненської сільської ради від 26 червня 2007 року № 633- V протест прокурора був задоволений, за результатами розгляду зазначеного протесту вирішено скасувати рішення Дачненської сільської ради № 389- V від 13 лютого 2007 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» та № 135-ХХШ від 05 липня 2001 року «Про надання земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків та господарських будівель в с. Дачне» в частині стосовно гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_1.
Вирішуючи справу суд першої інстанції виходячи з того, що на земельній ділянці яка була виділена позивачу опротестованим рішенням знаходиться безхазяйне нерухоме майно (розвалини будівлі), визнав оскаржуваний протест таким, що принесений правомірно.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно до п. 4 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
За такого оскаржуване рішення суду підлягає безумовному скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог виходячи з наступного.
Так, приймаючи рішення за результатами розгляду оскаржуваного протесту прокурора Дачненська сільська рада вирішила скасувати раніше прийняте рішення керуючись приписами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», ст. 12 ЗК України, ст. 335 ЦК України.
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Положеннями п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» ( в редакції від 16 травня 2007 року) встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Загальна та виключна компетенція місцевих рад визначена положеннями ст.ст. 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України».
Закріплені у ст. 144 Конституції України та ст.ст. 25, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування, з визначенням права місцевої ради здійснювати юрисдикційну діяльність щодо актів лише підконтрольних їм органів місцевого самоврядування.
Положеннями Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Нормою п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку, зокрема з ініціативи заінтересованих осіб.
Таке, на думку колегії суддів, є конституційним принципом, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп.
Рішення Дачненської сільської ради № 389-V від 13 лютого 2007 року в частині на яке принесений оскаржуваний протест прокурором є індивідуальним-правовим актом органу місцевого самоврядування, що визначає права і законні інтереси позивача, є юридичним фактом, на підставі якого у останнього виникають, змінюються або припиняються конкретні права, обов'язки.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що зазначене власне рішення органу місцевого самоврядування не може бути в односторонньому порядку скасоване самим органом місцевого самоврядування оскільки цей орган не наділений відповідно до Конституції України та діючими на момент принесення припису законів України юрисдикційними повноваженнями стосовно таких актів.
За такого, індивідуально-правовий акт органу місцевого самоврядування, не може бути скасований самим органом місцевого самоврядування при виконанні повноважень визначених п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», ст. 12 ЗК України (в редакції від 27 квітня 2007 року) та ст. 335 ЦК України ( в редакції від 31 травня 2007 року), оскільки таке, окрім іншого, порушує конституційне право позивача на розгляд спору, що стало підставою для скасування рішення, відповідно до встановленої Конституцією України і законами України процедури.
Предметом оскарження по даній справі є протест прокурора з вимогою про скасування органом місцевого самоврядування - Дачненською сільською радою раніше прийнятого власного рішення.
Аналіз положень п. 5 ст. 121, п. 9 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України та ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» свідчить, що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України «Про прокуратуру», прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Конституції України, і встановлює порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України чи законам України. Зокрема встановлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Наведене, на думку колегії суддів, визначає, що за змістом ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» рішення Дачненської сільської ради № 389-V від 13 лютого 2007 року з мотиву його невідповідності законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України «Про прокуратуру» порядку з одночасним зверненням до суду з вимогою про скасування рішення саме з цих мотивів, що є виключним порядком перевірки рішень органів місцевого самоврядування статусу опротестованого рішення.
Таким чином колегія суддів визначає оскаржуваний протест прокурора, який містить вимоги скасувати конституційні права громадянина не в судовому порядку, внесеним без дотримання вимог п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, що обумовлює його протиправність та скасування в судому порядку.
Вирішуючи справу суд першої інстанції, при встановлені фактичних обставин справи принесення протесту, не перевірив чи винесений оскаржуваний протест при дотримані п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України кореспондуючи таке з правом органу місцевого самоврядування на скасування власних рішень зі статусом рішення № 389-V від 13 березня 2007 року, що порушують конституційні права громадянина України..
Таким чином, суд першої інстанцій при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та таке є підставою для скасування оскаржуваної постанови та винесення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 202 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області, за участю третіх осіб Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області, відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» про скасування протесту прокурора міжрайонної прокуратури Одеської області - скасувати.
Постановити нову постанову якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області, за участю третіх осіб Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області, відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» про скасування протесту прокурора міжрайонної прокуратури Одеської області задовольнити.
Скасувати протест Біляївського міжрайонною прокурора Одеської області про скасування рішень Дачненської сільської ради № 389-У від 13.02.2007 року «Про надання дозволу на складання проект)- землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст складений та підписаний колегією суддів 25 травня 2011 року.
Головуючий суддя: Потапчук В.О.
Судді: Коваль М.П.
Семенюк Г.В.