Спрва № 2-2/11
24.06.2011 року Нововоронцовський районний суд Херсонської області
В складі головуючого судді Синьогуб М.С.
При секретарі Білоїд Т.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
та представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя , -
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя. В подальшому позивачка неодноразово змінювала та уточнювала позовні вимоги.
Свої позовні вимоги позивач мотивувала наступним. Вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 29.08.1992 року і по 07.05. 2009 року . Від цього шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні. Відповідач повинен сплачувати на утримання сина аліменти на підставі рішення суду , але він ухиляється від виконання рішення суду і має заборгованість по аліментах. Ще в грудні 2008 року сторони припинили сімейні відносини. Після розірвання шлюбу позивач запропонувала відповідачу самим вирішити питання про поділ спільного майна подружжя та про поділ спільних боргів. Однак відповідач оспорює її права на спільне майно і не має наміру вирішувати питання про поділ спільного майна подружжя та про сплату боргів третім особам по зобов'язанням , які виникли в зв'язку з отриманням позивачем грошових коштів в інтересах сім'ї на підставі укладених договорів.
Також позивач посилається на те , що і вона і відповідач є суб'єктами підприємницької діяльності. У них не було свого житла , і вони проживали в батьків позивача. Тому в 2003 році вони вирішили придбати таке приміщення , в якому вони мали б можливість не тільки проживати , але і використовувати його для їх підприємницької діяльності. І під час шлюбу , а саме 26.08.2003 року за рахунок доходу позивача від підприємницької діяльності вони в інтересах сім'ї на ім'я відповідача , як фізичної особи - не підприємця на прилюдних торгах придбали комплекс будівель та споруд , які розташовані в АДРЕСА_1 за 21780,00 грн..
Вказаний комплекс будівель та споруд має як житлову , так і нежитлову частину , в якій позивач мала намір здійснювати і зараз здійснює свою підприємницьку діяльність . Житлову частину вказаного комплексу подружжя мали намір використовувати для проживання сім'ї. Позивач посилається на той факт , що вказане майно було придбано в сумісну власність подружжя, і воно не має статусу особистого приватного майна фізичної особи - підприємця , виходячи з наступних підстав.
Вказаний комплекс будівель та споруд був придбаний з метою проживання сім'ї в житловій частині цього комплексу , а також використання нежитлової частини цього комплексу для здійснення як її так і відповідача підприємницької діяльності. Вказаний комплекс будівель та споруд має житлову частину яка не призначена для підприємницької діяльності , в також окрему побутову будівлю . Позивач сама повністю здійснювала розрахунок за придбаний комплекс будівель та споруд зі свого доходу від підприємницької діяльності та зі свого особистого рахунку. Зокрема , частину вартості від загальної суми вказаного комплексу будівель та споруд у розмірі 5350 грн. вона сплатила ще до початку торгів , як це передбачено законодавством , а залишок суми у розмірі ? частини вартості комплексу будівель та споруд і в сумі 16430 грн. вона особисто на другий день після торгів , 28.08.2003 року, перерахувала зі свого банківського рахунку на рахунок Товарної біржі « Смарагд- Південь», яка повинна була укладати договір купівлі - продажу з переможцем торгів.
02.09.2003 року на вказаній Товарній біржі був укладений договір купівлі - продажу спірного приміщення між Нововоронцовською селищною радою та відповідачем.
Пізніше рішенням Нововоронцовської селищної ради № 31 від 26.07.2006 року за відповідачем було визнано право власності на вказане майно. Після цього 05.10.2006 року на підставі вказаного рішення селищної ради на ім'я відповідача було видано свідоцтво про право на нерухоме майно.
Також, 24.02.2005 року Нововоронцовським районним відділом земельних ресурсів Херсонскої області на підставі рішення Нововоронцовської селищної ради Херсонської області від 25.01.2005 року № 355 на ім'я відповідача був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га , яка була виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
Крім вказаної земельної ділянки на ім'я відповідача на праві власності зареєстрована також земельна ділянка площею 0,1590 га , кадастровий номер 6524155100:01:007: 0152, яка була передана йому на підставі рішення Нововоронцовської селищної ради від 03.06.2004 року
№284. Вказана земельна ділянка також розташована на території Нововоронцовської селищної ради Херсонської області при комплексі будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Вона була передана відповідачу у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Вказані земельні ділянці позивач відповідно до п. 5 ст. 61 СК України також вважає спільним майном подружжя, який підлягає поділу між ними.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача ? частину вартості автомобіля , який був придбаний ними під час шлюбу. В 2003 році вона на своє ім'я в інтересах сім'ї придбала автомобіль « Фіат» за рахунок коштів , отриманих в кредит в банку « Райфайзен Банк Аваль», і протягом трьох років до листопада 2006 року вона за рахунок доходу від своєї підприємницької діяльності повністю сплатила банку борг за цим кредитним договором. Вказаний автомобіль на вимогу відповідача вони продали громадянину ОСОБА_7 , який отримав вказаний автомобіль у свою власність і до сих пір ним користуються . Гроші за вказаний автомобіль в розмірі 40тис. грн. він передав відповідачу вже після того , як сторони фактично розлучилися і проживали окремо. Отримані кошти відповідач використав на свої особисті потреби. Тому позивач вважає , що вона має право на грошову компенсацію в розмірі 20 тис. грн. Однак, відповідач відмовляється сплачувати їй вказану суму. Позивач також вважає , що підлягають поділу і спільні борги подружжя, які вона сама сплатила банку на виконання Кредитного договору, укладеного 11.06.2007 року, вже після припинення сторонами спільного проживання. На підтвердження цих вимог позивач надала Кредитний договір з банком на довідки про розмір боргу на час припинення сумісного проживання та про сплату нею цього боргу.
В судовому засіданні позивач просила суд визнати об'єктом права їх спільної сумісної власності подружжя комплекс будівель та споруд , розташований за адресою АДРЕСА_1, загальною вартістю 2047148,0 грн, а також земельну ділянку , загальною площею 3090,0 кв.м, яка включає земельну ділянку площею 0,1500 га , кадастровий номер 6524155100: 01:007:0150 вартістю 141817,0 грн. та земельну ділянку площею 0,1590 га ,кадастровий номер 6524155100:01:007: 0152 вартістю 150323,0 грн., які розташовані на території Нововоронцовської селищної ради Херсонської області при комплексі будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Також поділити їх з відповідачем спільне майно , відступив від принципу рівності часток подружжя, визнав за нею право власності на 3/5 частини вказаного комплексу будівель та споруд та виділити їх їй у власність відповідно з висновком експертизи, здійснити поділ земельної ділянки відповідно до третього варіанту поділу , вказаного в висновку експерта , виділив їй земельну ділянку загальною площею 1854,0 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі в особисте користування - 1603,0 кв.м , і в загальному користуванні - 251,0 кв.м. і визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку. Також просить суд стягнути з відповідача на її користь 20 тис. грн. в рахунок вартості ? частини автомобіля марки «Фіат», грошові кошти за який в розмірі 40 тис. грн. відповідач отримав вже після припинення ними сумісного проживання. А також стягнути з відповідача ? частину їх спільного боргу ВАТ « Райфайзен Банк Аваль» в сумі 51250 грн., який вона сплатила банку на виконання Кредитного договору, укладеного 11.06.2007 року, вже після припинення сторонами спільного проживання, і її витрати по справі .
Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення та зазначив, що комплекс будівель та споруд в АДРЕСА_1 , який зареєстрований на його ім'я , він вважає тільки своїм особистим майном , як приватного підприємця на підставі ст. 57 СК України . Вказаний комплекс житлових та нежитлових будівель та споруд він не вважає об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і тому він не підлягає поділу між ним та позивачкою . Окрім того , відповідач посилається на той факт , що вказаний комплекс будівель та споруд був придбаний на підставі договору купівлі - продажу від 02.09.2003 року за 21780 грн. З того часу він здійснював витрати на ремонт цього комплексу будівель та споруд . Відповідач вважає , що тільки внаслідок його ремонтних та інших робіт вартість цього комплексу суттєво збільшилась з 21780 грн. до 2047148,0 грн. Вказаний комплекс будівель та споруд було набуто для підприємницької діяльності і лише частина його для проживання. Позивач також є суб'єктом підприємницької діяльності з 2002 року і здійснює свою підприємницьку діяльність в цьому комплексі будівель і споруд. Але він заперечує проти поділу цього комплексу будівель та споруд і проти визнання об'єктом права спільної сумісної власності і земельних ділянок , які зареєстровані на його ім'я на підставі державних актів та їх поділу. Відповідач заперечує проти відступлення від принципу рівності часток подружжя і визнання за позивачкою права власності на 3/5 частини комплексу будівель та споруд , розташованих за адресою: АДРЕСА_1, в інтересах їх неповнолітнього сина , який проживає з позивачкою. В судовому засіданні відповідач пояснив , що у разі поділу цього комплексу він згоден тільки на його поділ в рівних частках : 1/2 та 1/2 частини.
Відповідач не погоджується з тим , що позивач здійснювала свою підприємницьку діяльність та отримала кредити та позики в інтересах сім'ї. Відповідач стверджує , що кредити та позики ( боргові зобов'язання) ОСОБА_4 отримала не для потреб сім'ї, а на розвиток своєї підприємницької діяльності. , і діяла на свій особистий ризик. Тому він не визнає її позовні вимоги відносно поділу спільних боргів подружжя. Відповідач не визнає позов і в частині стягнення з нього на користь позивача ? частину від вартості проданого автомобіля марки «Фіат» в сумі 20 тис. грн. з тієї підстави , що вказаний автомобіль було продано ще за час шлюбних відносин. Він не заперечує проти того , що він особисто отримав кошти за автомобіль , але віддав їх позивачу.
Відповідач , заперечуючи проти позову посилається на ст. 57 СК України та на п. 29 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року , згідно якого майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши докази у їх сукупності суд прийшов до висновку , що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню частково.
З матеріалів справи вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 29.08.1992 року (а.с.10). В грудні 2008 року сторони припинили сумісне проживання та ведення спільного господарства. 07.05.2009 року шлюб між сторонами розірвано. Від цього шлюбу у них є син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою.(а.с.11).
За час сумісного проживання та на спільні кошти подружжя сторони придбали на ім'я відповідача комплекс будівель та споруд , розташований в АДРЕСА_1 , автомобіль марки «Фіат» на ім'я позивача, а також позивачу були передані у приватну власність для обслуговування вказаних будівель та споруд, а також для ведення особистого селянського господарства дві земельні ділянки загальною площею 0,3090 га . Земельна ділянка площею 0,1500 га , кадастровий номер 6524155100: 01: 007:0150, була надана ОСОБА_4 рішенням Нововоронцовської селищної ради від 25.01.2005 року № 355 для обслуговування будівель та споруд. Вказана земельна ділянка зареєстрована на ім'я ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 24.02.2005 року серія ЯА № 251910. Рішенням Нововоронцовської селищної ради від 03.06.2004 року № 284 ОСОБА_4 була передана у приватну власність також земельна ділянка площею 0,1590 га , кадастровий номер 6524155100:01:007: 0152, яка розташована на території Нововоронцовської селищної ради Херсонської області при комплексі будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка була передана відповідачу у приватну власність для ведення особистого селянського господарства.
Для встановлення правового статусу спірного майна суд приймає до уваги мету придбання вказаного об'єкту нерухомості: для потреб сім'ї чи для особистої підприємницької діяльності було придбано вказане майно , за які кошти воно було придбано , які правові норми діяли на час придбання цього майна , яким чином була здійснена державна реєстрація вказаного нерухомого майна : на фізичну особу не суб'єкта підприємницької діяльності або як на фізичну особу - підприємця.
Відповідно до ст. 57,61 СК України , ст. 52 ЦК України та п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», на підставі яких відповідач заперечує проти позову , майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший з подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від усієї діяльності.
Судом встановлено , що спірний комплекс будівель та споруд , розташований в АДРЕСА_1 , який має як житлові так і не житлові приміщення , був придбаний на ім'я ОСОБА_4 на підставі договору купівлі - продажу від 02.09.2003 року за № 3656 ( а.с.41 ) за 21780,0 грн. , тобто ще до вступу в законну силу Сімейного Кодексу України та Цивільного кодексу України 2003 року , які вступили в законну силу в 2004 році. Договір був укладений на Товарній біржі.
26.08.2003 року відбулися прилюдні торги з продажу цього комплексу будівель та споруд , переможцем якого був визнаний ОСОБА_4 Частину вказаної суми в розмірі 5350 грн. ще до початку торгів сплатила позивач ОСОБА_4 з доходу від своєї підприємницької діяльності , а залишок суми у розмірі 16430 грн. 28.08.2003 року також перерахувала позивач зі свого банківського рахунку з доходу від підприємницької діяльності на рахунок Товарної біржі « Смарагд- Південь», яка повинна була укладати договір купівлі - продажу з переможцем торгів.
02.09.2003 року, після того , як позивач повністю перерахувала усі гроші в розмірі 21780 грн., Нововоронцовська селищна рада Херсонської області уклала з відповідачем , як з переможцем прилюдних торгів , договір купівлі - продажу вказаного комплексу будівель та споруд. Вказана обставина підтверджується платіжними документами ( а.с.12 ), договором купівлі - продажу від 02.09.2003 року (а.с.41) і не оспорюється відповідачем.
Відповідно до ст. 224 ЦК України 1963 року , який діяв станом на 2003 рік , за договором купівлі - продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупця , а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Умови цього договору були виконані повністю. Після того , як позивач ОСОБА_4 з доходу від своєї підприємницької діяльності сплатила повну вартість вказаного комплексу будівель та споруд , Нововоронцовська селищна рада Херсонської області посвідчила договір купівлі - продажу вказаного комплексу будівель та споруд на ім'я ОСОБА_4 , як переможця прилюдних торгів , після чого передала ОСОБА_4 цей комплекс у власність.
Пізніше , на підставі рішення виконавчого комітету Нововоронцовської селищної ради Херсонської області від 26.07.2006 року на ім'я ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на вказаний комплекс будівель та споруд від 05.10.2006 року ( а.с.200).
Суд приймає до уваги й той факт , що вказане нерухоме майно було придбано на ім'я фізичної особи - не підприємця, і державна реєстрація цього майна також здійснена на ім'я тільки фізичної особи - не підприємця. Закон не забороняє фізичній особі придбати у власність майно на своє ім'я взагалі як на фізичну особу і на своє ім'я як на фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності.
З врахуванням вищевикладеного суд не приймає до уваги і вважає безпідставним посилання відповідача в своїх запереченнях на ст. 57,61 СК, ст. 52 ЦК України 2003 року в зв'язку з тим , що фактично договір купівлі - продажу вказаного комплексу будівель та споруд відбувся в 2003 році , про що відповідач сам зазначає в своєму запереченні на позов , і що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. Позивач ОСОБА_4 , яка за рахунок доходу від своєї підприємницької діяльності здійснила оплату за договором купівлі - продажу від 02.09.2003 року за придбаний на торгах комплекс будівель та споруд , мала усі підстави вважати , виходячи зі змісту діючого на той час ЦК України 1963 року та Кодексу про шлюб та сім'ю, що майно , за яке вона сплачувала гроші буде мати статус об'єкта права спільної сумісної власності подружжя. І , як було встановлено в судовому засіданні , саме з метою придбання вказаного комплексу в їх спільну сумісну власність подружжя вона 28.08.2003 року , через день після того , як відбулися прилюдні торги , і перерахувала зі свого рахунку грошові кошти.
Судом встановлено , що станом на 2003 рік , коли подружжя ОСОБА_4 придбали вказаний комплекс будівель та споруд , вони удвох були суб'єктами підприємницької діяльності. І вказаний комплекс будівель та споруд був придбаний ними з метою використання його для підприємницької діяльності їх обох. І до теперішнього часу позивач використовує частину адмінбудівлі А цього комплексу в своїй підприємницькій діяльності для торгівлі побутовою технікою ( магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» ). Наданими позивачкою доказами , накладними на поставку товару , підтверджується, що побутова техніка поставляється позивачу ОСОБА_4 в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» , розташований по АДРЕСА_1. Відповідач також не заперечує проти того , що позивач постійно здійснює свою підприємницьку діяльність в цьому приміщенні.
Судом також встановлено , що вказаний комплекс будівель та споруд має загальну площу 669,2 кв.м. і його вартість станом на 2011 рік складає 2047148,0 грн.
До складу вказаного комплексу будівель та споруд входять : адміністративна будівля літ. А вартістю 880610 грн., адміністративна будівля літ. А1 вартістю 860411,0 грн. та побутова будівля літ. «Ж» із прибудовою літ. «ж» , із підвалом та входом до підвалу літ. «ж2» вартістю 306127,0 грн. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про право на нерухоме майно , витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно , висновком судової будівельно - технічної експертизи .
Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи при встановленні дійсної вартості вказаного вище комплексу будівель та споруд взагалі не приймаються до уваги ремонтні роботи , які були здійснені відповідачем під час його шлюбу з позивачкою.
Відповідач при дослідженні висновку експерта не оспорював його.
Тому посилання відповідача на те, що нібито за рахунок ремонтних робіт , які він здійснив в частині цього комплексу , його вартість суттєво збільшилися , суд не приймає до уваги з тієї підстави , що вказані заперечення не відповідають висновку судової будівельно - технічної експертизи. Крім того , дохід від підприємницької діяльності є спільним майном подружжя. Тому кошти , які були витрачені відповідачем на ремонт частини комплексу під час шлюбу з позивачкою , були спільним майном подружжя.
Вказаний комплекс будівель та споруд розташований на земельній ділянці площею 0,1500 га ,
кадастровий номер 6524155100: 01: 007:0150, яка була надана ОСОБА_4 рішенням Нововоронцовської селищної ради від 25.01.2005 року № 355 для їх обслуговування. Вказана земельна ділянка зареєстрована на ім'я ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 24.02.2005 року серія ЯА № 251910.
Крім того , судом встановлено , що рішенням Нововоронцовської селищної ради від 03.06.2004 року № 284 ОСОБА_4 була передана у приватну власність ще і земельна ділянка площею 0,1590 га , кадастровий номер 6524155100:01:007: 0152, яка розташована на території Нововоронцовської селищної ради Херсонської області при комплексі будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка була передана відповідачу у приватну власність для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ч.5 ст. 61 Сімейного кодексу України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок
приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.
Суд вважає , що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення з відповідача на її користь ? частини вартості автомобіля марки «Фіат» , який був придбаний під час шлюбу на її ім'я. Судом було встановлено і проти цього не заперечує і відповідач , що саме він отримав гроші від продажу вказаного автомобіля. Але позивач не підтверджує того факту , що відповідач взагалі передавав їй вказані грошові кошти.
Згідно ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно придбане подружжям під час шлюбу належить дружині і чоловіку на праві спільної сумісної власності. Згідно ч. 2 ст. 60 Сімейного Кодексу України, вважається, що кожна річ, придбана за час шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя .
Згідно ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обігу.
З врахуванням положень ст. 60 СК України та на підставі вивчених доказів, суд приходить до висновку про те, що набуте подружжям під час шлюбу майно є їх спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 СК України та п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» , само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу.
У разі поділу майна, яке є об'єктом спільної сумісної власності, згідно ст. 70 Сімейного Кодексу України, частки чоловіка і дружини є рівними, якщо інше не передбачене домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч. 3 ст.70 СК України , за рішенням суду частка майна дружини може бути збільшена , якщо з нею проживають діти , а також непрацездатні повнолітні син , дочка , за умови , що розмір аліментів , які вони одержують , недостатній для забезпечення їхнього фізичного , духовного розвитку та лікування.
Суд вважає , що немає підстав для відступлення від принципу рівності часток подружжя та виділення позивачу 3/5 частини від спільного майна подружжя в інтересах їх неповнолітнього сина , виходячи з наступного. Умовами збільшення частки майна одного з подружжя, відповідно до ч.3 ст. 70 СК України, є проживання з ним дітей та одержання ним аліментів, розмір яких недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Заявляючи позовні вимоги про поділ майна позивачка просила збільшити її частку у спільному майні до 3/5 частини , посилаючись на невиконання відповідачем обов'язку по утриманню неповнолітнього сина , який проживає з нею. Однак позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності сукупності умов визначених законом. А тому, відповідно до ч.1 ст. 70 СК України, спірне майно слід поділити між сторонами виходячи із рівності часток майна дружини та чоловіка.
Відповідно до ст. 71 СК України та висновком судової будівельно - технічної експертизи вказані вище комплекс будівель та споруд та земельні ділянці підлягають поділу між сторонами в натурі відповідно до першого варіанту висновку експерта : на ? : ? частини з врахуванням порядку користування цим комплексом будівель та споруд , згідно з яким він використовується сторонами.
Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України , при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім»ї .
Судом встановлено , що 11.06.2007 року під час шлюбу позивачем в інтересах сім'ї був укладений Кредитний договір з ВАТ « Райфайзен Банк Аваль» на суму 120 тис. грн.. зі строком повернення до 10.06.2017 року. Для забезпечення виконання цього кредитного договору також був укладений договір поруки від 11.06.2007 року, згідно якого поручителем є відповідач ОСОБА_4, а також договір іпотеки від 11.07.2007 року, предметом якого було спірне нерухоме майно - комплекс житлових та нежитлових споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1., та земельна ділянка , на який знаходяться вказані будівлі та споруди.
Вказані грошові кошти у розмірі 120 тис. грн. були використані в інтересах сім'ї , що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. Вказані грошові кошти позивач передала відповідачу для придбання матеріалів на ремонт вказаного комплексу житлових та нежитлових споруд. Вказані гроші банк перерахував на її особистий рахунок , а позивач в свою чергу перерахувала їх на рахунок відповідача . Усі ці обставини підтверджуються платіжними документами. Згідно довідки банку на час припинення сторонами спільного проживання борг за кредитним договором складав 102500,0 грн.
Вказаний борг позивач повністю повернула банку за час розгляду вказаної справи , що також підтверджується листом банка , дослідженим в судовому засіданні. Під час розгляду справи банк заперечував проти поділу спірного майна , посилаючись на наявність боргу та договору іпотеки. Тому позивач була змушена достроково повернути банку весь борг в 2011 році.
Як зазначено в п.24 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12. 2007 року до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім»ї (частина 4 ст.65 СК).
Вказані вище докази , які були досліджені судом , з достовірністю підтверджують законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 відносно поділу спільних боргів подружжя.
Суд вважає , що судові витрати понесені позивачем , а саме: державне мито в розмірі 1700,00 грн., витрати за інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,0 грн. та 1/2 частина витрат за проведення будівельно- технічної експертизи в розмірі 6 тис. грн. підлягають стягненню з відповідача, . В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.
На підставі ст.ст. 69,70,71 СК України, ст. 120 ЗК України, керуючись п.п. 23,24,25,30 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. з наступними змінами «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст.ст. 10,11,60, 209,212-215 ЦПК України, суд , -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.
1. Визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 комплекс будівель та споруд , розташований за адресою АДРЕСА_1, загальною вартістю 2047148,0 грн..
2. Визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельну ділянку , загальною площею 3090,0 кв.м, яка включає земельну ділянку площею 0,1500 га , кадастровий номер 6524155100: 01:007:0150 вартістю 141817,0 грн. , яка розташована на території Нововоронцовської селищної ради Херсонської області при комплексі будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1590 га ,кадастровий номер 6524155100:01:007: 0152 вартістю 150323,0 грн., яка розташована на території Нововоронцовської селищної ради Херсонської області при комплексі будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Поділити спільне майно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 :
Виділити у власність ОСОБА_3 1/2 частину комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 :
- Адмінбудівлю літ.А : коридор 1-1 площею 14, кв.м; сход. клітка площею 14,5 кв.м; приміщення 1-3 площею 63,5 кв.м; приміщення 1-4 площею 19,3 кв.м; приміщення 1-5 площею 27,3 кв.м, 4,7 кв.м, 3,3 кв.м ; приміщення 2-1 площею 58,0 кв.м; приміщення
2-2 площею 18,9 кв.м; приміщення 2-3 площею 25,7 кв.м; приміщення 2-4 площею 12,0 кв.м; приміщення 2-5 площею 5,5 кв.м; всього загальною площею 257,2 кв. м. і вартістю 251625,0 грн. ;
- Літ.а1 ганок вартістю 6259,0 грн.;
- Літ. Ж побутова будівля :1-1 коридор площею 4,7 кв.м ; 1-2 посуд. площею 7,2 кв. м , 1-5 кухня площею 16,6 кв.м, загальною вартістю 19857,0 грн.,
- Літ. Ж прибудова : коридор 1-1 площею 4,7 кв. м вартістю 2994,0 грн.;
- Під літ. Ж підвал : склад 3-5 площею 20,9 кв. м вартістю 14379,0 грн.;
- Літ. ж2 вхід до підвалу : вхід 3-1 площею 8,7 кв. м вартістю 45129,0 грн.
Всього на 340270, 0 грн. що складає 51/100 частини комплексу будівель та споруд.
Виділити у власність ОСОБА_4 1/2 частину комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 :
- Адмінбудівлю літ.А1 : приміщення 3-1 площею 37,1 кв.м; приміщення 3-2 площею 4,7 кв.м; приміщення 3-3 площею 47,0 кв.м сход. клітка 3-4 площею 13,3 кв. м ; приміщення 3-6 площею 6,0 кв.м; приміщення 3-7 площею 11,1 кв. м ;
Житлові приміщення : приміщення 3-5 площею 8,2 кв. м; сход. клітка 3- 8 площею 13,5 кв.м; приміщення 3-9 площею 15,1 кв.м; приміщення 3-10 площею 3,2 кв.м; приміщення 3-11 площею 7,9 кв.м; приміщення 3-12 площею 46,9 кв.м; приміщення 3-13 площею 37,3 кв.м; всього по житловим приміщенням 132,1 кв. м . Всього по будівлі 251,3 кв. м вартістю 252203,0 грн.
- Літ. Ж побутова будівля : 1-3 посуд. площею 7,3 кв. м , 1-4 посуд. площею 4,5 кв.м, 2-1 прачечна площею 16,2 кв.м; комора 2-2 площею 4в.м; комора 2-3 площею 7,2 кв.м: прачечна 2-4 площею 8,7 кв. м , всього по будівлі 48,1 кв.м вартістю 40131,0 грн.,
- Під літ. Ж підвал : склад 3-2 площею 11,8 кв.м; склад 3-3 площею 26,1 кв. м ; склад 3-4 площею 16,2 кв. м , загальною вартістю 37220,0 грн.;
Всього на 329554, 0 грн. , що складає 49/100 частини комплексу будівель та споруд.
4. З урахуванням відповідності виділених приміщень вимогам будівельних норм і правил і для здійснення реального поділу комплексу будівель та споруд зобов'язати ОСОБА_4 провести наступні переустаткування :
В літ.Ж побутовій будівлі :
1. Демонтаж дверних коробок ( 1-2)
2. Зняття дверних полотен (1-2)
3. Зняття наличників ( 1-2)
4. Закладення дверного отвору (1-2)
5. Покрашена штукатурка закладеного отвору (1-2) - 55,5 грн.
В підвалі під літ.Ж :
1.Демонтаж дверних коробок ( 3-5) 34,5 грн.
2. Зняття дверних полотен (3-5) - 17,25 грн.
3. Зняття наличників ( 3-5) 15,5 грн.
4. Закладення дверного отвору ( 3-5) 182,75 грн.
5. Покрашена штукатурка закладеного отвору ( 3-5) 83,50 грн.
З урахуванням відповідності виділених приміщень вимогам будівельних норм і правил і для здійснення реального поділу комплексу будівель та споруд зобов'язати ОСОБА_4 провести наступні переустаткування :
В літ.Ж побутовій будівлі :
1. Демонтаж дверних коробок ( 1-2)
2. Зняття дверних полотен (1-2) - 11,5 грн.
3. Зняття наличників ( 1-2) 10,5 грн.
4. Закладення дверного отвору (1-2) 122,0 грн.
5. Покрашена штукатурка закладеного отвору (1-2) - 55,5 грн.
6. Розбирання кладки для влаштування дверного отвору ( 1-4,2-2) - 45 грн.,
7. Встановлення дверних блоків (1-4,2-2) 124,0 грн.
8. Пробивка отвору для влаштування сходів до підвалу (2-1),
9. Влаштування залізобетонних сходів ( 2-1).
В підвалі під літ.Ж :
1.Демонтаж дверних коробок ( 3-2, 3-3,3-4)
2. Зняття дверних полотен (3-2,3-3,3-4)
3. Зняття наличників ( 3-2, 3-3,3-4) 15,5 грн.
4. Закладення дверного отвору ( 3-2,3-3,3-4),
5. Покрашена штукатурка закладеного отвору ( 3-2,3-3, 3-4)
6. Розбирання кладки для влаштування дверного отвору ( 3-2,3-3,3-4) ,
7. Встановлення дверних блоків ( 3-2,3-3,3-4).
5. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 51/100 частину комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою : АДРЕСА_1 .
6. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 49/100 частин комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою : АДРЕСА_1 .
7. З урахуванням вимог закону відносно рівності часток подружжя стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму грошової компенсації у розмірі 20471,48 грн. (двадцять тисяч чотириста сімдесят одну грн.48 коп.).
8. Здійснити поділ земельної ділянки , загальною площею 3090,0 кв.м, яка включає земельну ділянку площею 0,1500 га , кадастровий номер 6524155100: 01: 007:0150, яка розташована на території Нововоронцовської селищної ради Херсонської області при комплексі будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0, 1590 га , кадастровий номер 6524155100:01:007: 0152, яка розташована на території Нововоронцовської селищної ради Херсонської області при комплексі будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , виділив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кожному окремо земельну ділянку площею 1545 кв. м , в тому числі : в особисте користування кожного з них - 1384,0 кв. м , в загальному користуванні -161,0 кв. м .
9. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 20 тис. грн. в рахунок вартості 1/2 частини автомобіля марки «Фіат».
10. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок сплаченої нею 1/2 частини загального боргу подружжя на виконання Кредитного договору з ВАТ « Райфайзен Банк Аваль» на суму 120 тис. грн. зі строком повернення до 10.06.2017 року 51250,0 грн. (п'ятдесят одну тисячу двісті п'ятдесят гривень).
11. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 її витрати по справі : держмито у розмірі 1700,00 грн., за інформаційно -
технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн., та 1/2 частину витрат за проведення будівельно - технічної експертизи у розмірі 6 тис. грн.- всього 7820,0 грн.(сім тисяч вісімсот двадцять грн.).
В іншій частині позову ОСОБА_3 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Херсонської області через Нововоронцовський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Синьогуб М.С.
Повне рішення складено 29 червня 2011 року