07 липня 2011 р. Справа № 58744/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів Дяковича В.П., Обрізка І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир - Волинської міської ради Волинської області на постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 30 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир - Волинської міської ради Волинської області про виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
16 липня 2009 року позивач звернулася до суду з вказаним вище позовом та просила визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату такої допомоги з 10.07.2007 року по день постановлення рішення судом.
Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 30 липня 2009 року позов задоволено частково. Позовні вимоги позивача задоволено за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Постанову суду оскаржив відповідач. Відповідач вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю. Зокрема зазначає, що виплата даної допомоги проводиться згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Порядку призначення та виплати державної грошової допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751 та відповідних статей Закону України про Державний бюджет України на відповідні роки.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1,2,ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир - Волинської міської ради Волинської області № 569 від 14.04.2009 року (а.с. 4) позивачу нарахована та виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2007 року по березень 2009 року.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначається прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років у розмірі: з 01 січня - 434 гривні; з 01 квітня - 463 гривні; з 01 жовтня - 470 гривень. За змістом ст. 14 цього ж Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення такої допомоги по день досягнення дитиною трирічного віку включно.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом..
Слід зазначити, що статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Статями 42, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається: застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» зупинено дію положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дане рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення. Таким чином, враховуючи норми ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. зворотної дії в часі не має, і на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
Колегія суддів вважає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідачем була нарахована невірно.
Що стосується виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008-2009 роки, колегія суддів зазначає, що п. 23 розділу ІІ цього ж Закону «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», на предмет конституційності не розглядався, у встановленому порядку неконституційними не визнавався та своєї чинності у 2008,2009 роках не втрачав.
Згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня - 538 грн., з 01 липня - 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50%, з 01 січня 2009 року - 75%, з 01 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Саме тому у 2008-2009 роках допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28.12.2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
Як вбачається із позову, позивач просила зобов'язати відповідача надалі нараховувати та виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, однак, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.
З огляду на наведене апеляційні вимоги управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир Волинської міської ради Волинської області слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1; 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир - Волинської міської ради Волинської області залишити без задоволення, а постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 30 липня 2009 року по справі № 2а-1841/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.О. Яворський
Судді В.П. Дякович
І. М. Обрізко