15 червня 2011 р. Справа № 28308/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Богаченка С.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання - Баран П.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції, Відкритого акціонерного товариства «Володимир-Волинський цукровий завод» та прокуратури Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції до Відкритого акціонерного товариства «Володимир-Волинський цукровий завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс-К» про стягнення в дохід держави майна та коштів, одержаних за нікчемним правочином,-
09 грудня 2009 року Володимир-Волинська ОДПІ звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Володимир-Волинський цукровий завод» (надалі по тексту ВАТ «Володимирцукор»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс-К» (надалі по тексту ТОВ «Агрополіс-К»)про стягнення в дохід держави всього одержаного відповідачами по справі за нікчемним правочином - договором № 29/08-08 ЦБ купівлі-продажу цукрових буряків на 2008 рік від 29.08.2008 року, а саме: з ВАТ «Володимирцукор» цукрового буряка на суму 64480000 грн. 00 коп. та з ТзОВ «Агрополіс-К» коштів в розмірі 75400000 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Володимир-Волинською ОДПІ на виконання постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Волинській області Волинця A.B. від 05.05.2009 року проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ «Володимирцукор» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій та взаєморозрахунків із ТзОВ «Агрополіс-К», ПП «Сікорські і партери, Україна», ТзОВ «Євроінвест-Р», про що було складено відповідний акт перевірки №719/23-00372664 від 30.07.2009 року. На підставі даного акту перевірки 07.08.2009 року Володимир-Волинською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000202302/0, яким ВАТ «Володимирцукор» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17344944 грн. 00 коп. (в тому числі, за основним платежем 11563296 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 5781648 грн. 00 коп.); №0000192302/0, яким ВАТ «Володимирцукор» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 26017416 грн. 00 коп. (в тому числі, за основним платежем 14454120 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 11563296 грн. 00 коп.).
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржили Володимир-Волинська ОДПІ, ВАТ «Володимирцукор» та прокуратура Волинської області покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Володимир-Волинська ОДПІ просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою стягнути з ВАТ «Володимирцукор» в доход держави все одержане ним (цукровий буряк на суму 64 480 000,00 грн.) за нікчемним правочином (договором купівлі-продажу цукрових буряків на 2008 рік від 29.08.08р. укладеним між ТОВ «Агрополіс - К» (Продавець) та ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод» (Покупець), та стягнути з ТОВ «Агрополіс - К» в доход держави все одержане ним (кошти в оплату за цукровий буряк в сумі 75 400 000,00 грн.) за нікчемним правочином (договором купівлі-продажу цукрових буряків на 2008 рік від 29.08.08р. укладеним між ТзОВ «Агрополіс - К» (Продавець) та ВАТ «Володимирцукор» (Покупець).
Апелянт вказує на те, що строк встановлений ст. 250 ГК України не пропущено, оскільки позовна давність до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину встановлюється тривалістю у десять років (ст. 258 ЦК України). Позовна даність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Прокуратура Волинської області просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задоволи адміністративний позов Володимир-Волинська ОДПІ повністю.
Вказують на те, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог з підстави пропуску встановленого статтею 250 ГК України строку (один рік з дня порушення суб'єктом встановлених правил здійснення господарської діяльності) можливого застосування судом адміністративно-господарських санкцій, не врахував, що до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину застосовується спеціальна позовна давність у десять років, яка встановлена ч.4 ст. 258 ЦК України.
ВАТ «Володимирцукор» просить задовольнити апеляційну скаргу, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2010 року у справі №2а-19512/09/0370 за позовом Володимир-Волинської ОДПІ до ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод», ТзОВ «Агрополіс-К» про стягнення в дохід держави майна та коштів, отриманих за нікчемним правочином змінити в частині встановлених судом фактів - шляхом виключення з постанови встановлення факту нікчемності правочину - договору купівлі-продажу цукрових буряків №29/08-08 ЦБ від 29.08.2008 року, та встановити його дійсність і чинність.
Апелянт вказує на те, що ст. 208 ГК України, на яку зіслався суд першої інстанції при визнанні договору нікчемним, встановлює наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним. Однак, як видно з ч 2. ст. 215 ЦК України, нікчемний правочин не потребує визнання його судом недійсним. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно застосував положення ст. 208 ГК України, оскільки згадана стаття оперує поняттями «недійсність господарського зобов'язання» (не договору, не правочину, а зобов'язання), а ст. 228 ЦК України містить поняття «нікчемність правочину» (тобто, договору). Господарське зобов'язання не є правочином, а лише його складовою. Відтак, договір від 29 серпня 2008 року між ВАТ «Володимирцукор» та ТзОВ «Агрополіс-К» №29/08-08ЦБ купівлі-продажу цукрових буряків на 2008 рік є реальним.
Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що дані апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи № 34-041-08, порушеної відносно директора ВАТ «Володимирцукор» ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків, старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Волинській області Волинцем A.B. винесено постанову від 05.05.2009 року про призначення позапланової документальної перевірки ВАТ «Володимирцукор» (т. 1, а. с. 28-30). Перевірка була проведена державними податковими ревізорами-інспекторами Володимир-Волинської ОДПІ, про що складено акт №719/23-00372664 від 30.07.2009 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Володимирцукор» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Агрополіс-К», ПП «Сікорські і партери, Україна», ТзОВ «Євроінвест-Р» (т. 1, а. с. 14-24). На підставі даного акту перевірки 07.08.2009 року Володимир-Волинською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000202302/0, яким ВАТ «Володимирцукор» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17344944 грн. 00 коп., в тому числі, за основним платежем 11563296 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 5781648 грн. 00 коп.; №0000192302/0, яким ВАТ «Володимирцукор» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 26017416 грн. 00 коп., в тому числі, за основним платежем 14454120 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 11563296 грн. 00 коп. (т. 1, а. с. 25-26).
В акті №719/23-00372664 від 30.07.2009 року встановлено порушення ВАТ «Володимирцукор» вимог пункту 1.32 ст.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 14454120 грн. 00 коп. в четвертому кварталі 2008 року та податок на додану вартість на загальну суму 11563296 грн. 00 коп., в тому числі за жовтень 2008 року - 4333333 грн. 00 коп., листопад 2008 року - 7229963 грн. 00 коп. Вказані порушення податковим органом встановлені за наслідками перевірки здійснення фінансово-господарських операцій та взаєморозрахунків ВАТ «Володимирцукор» з ТзОВ «Агрополіс-К» щодо придбання цукрового буряка згідно договору № 29/08-08 ЦБ від 29.08.2008 року, який має ознаки нікчемного правочину, носить безтоварний характер, угода укладалася без наміру створення цивільно-правових наслідків, а лише з метою отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість та формування валових витрат.
Окрім того, 29.08.2008 року між ВАТ «Володимирцукор» в особі директора ОСОБА_3, місто Володимир-Волинський Волинської області (покупець) та ТзОВ «Агрополіс-К» в особі директора ОСОБА_4, місто Рогатин Івано-Франківської області (продавець) було укладено договір № 29/08-08 ЦБ купівлі-продажу цукрових буряків на 2008 рік (т. 1, а. с. 21). Предметом договору є купівля-продаж цукрового буряка в кількості 290000 тон за ціною 260 грн. 00 коп. за одну тонну. За умовами договору поставка буряків проводиться за узгодженим між сторонами графіком в термін до 30.11.2008 року (пункти 2.1, 2.2, 2.5 договору), покупець здійснює в установленому порядку приймання та розвантаження цукрових буряків за кількістю і якістю згідно діючих стандартів та методик, інструкцій, на підставі накладних та довіреностей (пункт 3.2, 3.3, 3.4 договору).
На підставі договору № 29/08-08 ЦБ від 29.08.2008 року продавцем виписані податкові накладні № 23 від 03.10.2008 року, № 48 від 17.10.2008 року, № 65 від 30.10.2008 року, № 68 від 03.11.2008 року (т. 1, а. с. 31-32), видаткові накладні № 23 від 03.10.2008 року, № 48 від 17.10.2008 року, №65 від 30.10.2008 року (т. 1,а. с. 33), а також між сторонами договору складені акти прийому-передачі цукрового буряка № 1 від 03.10.2008 року, № 2 від 17.10.2008 року, № 3 від 30.10.2008 року в загальній кількості 248000 тон на загальну суму 64480000 грн. 00 коп. (т. 1, а. с. 34-35). ВАТ «Володимирцукор» перерахувало кошти ТзОВ «Агрополіс-К» в загальній сумі 75400000 грн. 00 коп., в тому числі: згідно платіжних доручень від 17.10.2008 року № 102, № 106, № 100, № 105, № 104, № 101, № 103, № 990, № 98, № 97 на загальну суму 9600000 грн. 00 коп., від 21.10.2008 року № 18, № 17, № 16, № 15, № 14, № 13, № 12, № 11, № 10, № 9, № 8 на загальну суму 30250000 грн. 00 коп., від 22.10.2008 року № 20 на суму 2805000 грн. 00 коп., від 29.10.2008 року № 33, № 32, № 26, № 31, № 30, № 25, № 24, № 28, №27, №23 на загальну суму 21610146 грн. 20 коп., від 06.11.2008 року №45, №44, №43, №42 на загальну суму 11134853 грн. 80 коп. (т. 1, а. с. 17-18, 205-213), а всього перераховано коштів покупцем ВАТ «Володимирцукор» продавцю ТзОВ «Агрополіс-К» 75400000 грн. 00 коп.
ВАТ «Володимирцукор» до реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2008 року відніс податкові накладні на суму податку на додану вартість 4333333 грн. 33 коп., за листопад 2008 року - 7229963 грн. 00 коп., а всього до податкового кредиту по даній операції в 2008 році віднесено податок на додану вартість в сумі 11563296 грн. 00 коп. В четвертому кварталі 2008 року ВАТ «Володимирцукор» по описаних вище операціях купівлі-продажу цукрового буряку до складу валових витрат включив витрати в розмірі 57816479 грн. 00 коп.
Відповідно до частини першої статті 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Судом першої інстанції вірно було враховано, що органи державної податкової служби на підставі пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року (з наступними змінами та доповненнями), можуть звертатися до суду з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, які вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
Із матеріалів справи вбачається, що пунктами 2.2, 2.4 договору №29/08-08 ЦБ від 29.08.2008 року купівлі-продажу цукрових буряків на 2008 рік було передбачено, що обов'язок доставити на ВАТ «Володимирцукор» цукрові буряки в кількості 290000 тон було покладено на ТзОВ «Агрополіс-К», так як цукровий буряк був доставлений на ВАТ «Володимирцукор» автомобільним транспортом.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як обов'язковий документ, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та зберігатися як у вантажовідправника, так і у вантажоодержувача. Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Пунктами 1, 2 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 року №488/346 затверджено типову форму № 1-ТН «Товарно-транспортна накладна» (складається у чотирьох примірниках, з яких 1 - вантажовідправнику, 2 - вантажоодержувачу, 3,4 - автопідприємству) та визнано обов'язковим застосування вказаної форми всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.
Як видно із матеріалів справи, позивачем по справі були надані ряд докіментів, на які він посилався в судовому засіданні, в суді першої інстанції, які підтверджують відсутність фактів реальної поставки цукрового буряка від ТзОВ «Агрополіс-К» на ВАТ «Володимирцукор» згідно договору №29/08-08 ЦБ від 29.08.2008 року купівлі-продажу цукрових буряків на 2008 рік.
Позивач по справі покликався на те, що з пункту 2.3 договору купівлі-продажу цукрових буряків на 2008 рік №29/08-08 ЦБ від 29.08.2008 року слідує, що ТзОВ «Агрополіс-К» зобов'язувався продати ВАТ «Володимирцукор» вирощені цукрові буряки в кількості 290000 тон, в той час коли на території Івано-Франківської області у 2008 році було зібрано лише близько 56000 тон цукрових буряків, що підтверджується довідкою Інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції Волинської обласної державної адміністрації від 02.04.2009 року № 90/13/2-09 (т. 1, а. с. 42).; листами Інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції Волинської обласної державної адміністрації від 02.04.2009 року №90/13/2-09 (т. 1, а.с. 42), Головного управління агропромислового розвитку Рівненської обласної державної адміністрації від 01.04.2009 року №07/614 (т. 1,а.с. 46), Головного управління агропромислового розвитку Закарпатської обласної державної адміністрації від 24.04.2009 року (т. 1, а. с. 46 зворот), Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації від 16.04.2009 року №01-225 (т. 1, а. с. 47), Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації (т. 1, а. с. 47 зворот).
Позивачем по справі також були надані докази суду першої інстанції, які виключають можливість доставки цукрового буряка на ВАТ «Володимирцукор» іншим видом транспорту, зокрема залізничним. Як слідує з листів Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень від 16.04.2009 року №87 (т.1, а.с.48), Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» від 22.04.2009 та 24.06.2009 року (т.1, а. с.48 зворот, а. с. 49), ні ТзОВ «Агрополіс-К», ні ВАТ «Володимирцукор» не здійснювали перевезення вантажу протягом 2008 року залізничним транспортом.
Суд першої інстанції врахував той факт, що аналізом руху коштів по рахунках ВАТ «Володимирцукор» та його контрагентів, зробленим в акті перевірки № 719/23-00372664 від 30.07.2009 року (т. 1, а. с. 17-18), встановлено, що для проведення розрахунків за цукровий буряк в загальній сумі 75400000 грн. 00 коп. ВАТ «Володимирцукор» використало кошти, які, як правило, надходили від контрагентів на ВАТ «Володимирцукор» по іншим господарським операціям, і після перерахування цих коштів на рахунки ТзОВ «Агрополіс-К», поверталися тим самим контрагентам (при цьому, рух коштів від контрагентів на ВАТ «Володимирцукор», з ВАТ «Володимирцукор» на ТзОВ «Агрополіс-К», з ТзОВ «Агрополіс-К» до контрагентів здійснювався протягом одного дня).
Колегією суддів було встановлено, що згідно з договором №29/08-08 ЦБ від 29.08.2008 року купівлі-продажу цукрових буряків на 2008 рік ТзОВ «Агрополіс» (продавець) продає ВАТ «Володимирцукор» (покупець) цукрові буряки в кількості 290000 тон за ціною 260 грн. 00 коп. за одну тону. Загальна вартість поставки складає 75400000 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість 12566666 грн. 00 коп. На виконання умов договору директором ТзОВ «Агрополіс-К» надано пакет документів: податкові накладні №23 від 03.10.2008 року, №48 від 17.10.2008 року, №65 від 30.10.2008 року, №68 від 03.11.2008 року, видаткові накладні №23 від 03.10.2008 року, №48 від 17.10.2008 року, №65 від 30.10.2008 року, акти прийому-передачі товару від 03.10.2008 року, 17.10.2008 року, 30.10.2008 року. До реєстру отриманих податкових накладних за жовтень-листопад 2008 року віднесено податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 11563296 грн. 00 коп.
Розрахунки між відповідачами - сторонами договору № 29/08-08 ЦБ від 29.08.2008 року купівлі-продажу цукрових буряків на 2008 рік проводилися в безготівковій формі шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями від 17.10.2008 року № 102, № 106, № 100, № 105, № 104, № 101, № 103, №990, №98, №97 на загальну суму 9600000 грн. 00 коп., від 21.10.2008 року № 18, № 17, № 16, № 15, № 14, № 13, № 12, № 11, № 10, № 9, № 8 на загальну суму 30250000 грн. 00 коп., від 22.10.2008 року №20 на суму 2805000 грн. 00 коп., від 29.10.2008 року № 33, № 32, № 26, № 31, № 30, № 25, № 24, № 28, № 27, № 23 на загальну суму 21610146 грн. 20 коп., від 06.11.2008 року № 45, № 44, № 43, № 42 на загальну суму 11134853 грн. 80 коп., а всього перераховано коштів покупцем ВАТ «Володимирцукор» продавцю ТзОВ «Агрополіс-К» 75400000 грн. 00 коп.
Також, колегією суддів було встановлено, як видно із матеріалів справи, що рішенням господарського суду Івано-франківської області від 31 травня 2011 року у справі №5010/991/2011-26/43 було визнано укладеним та дійсним договір від 29 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Володимирцукор» та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрополіс-К» №29/08-08ЦБ купівлі-продажу цукрових буряків на 2008 рік за яким на ВАТ «Володимирцукор» було поставлено ТзОВ «Агрополіс-К» 125491,548 тон цукрового буряку за 2008 рік.
Разом з тим, представник відповідача по справі пояснив в судовому засіданні, що транспортування цукрових буряків на призаводський бурякопункт ВАТ «Володимирцукор» здійснювало ТзОВ «Агрополіс-К», використовуючи автомобільний транспорт.
Колегія суддів прийшла до висновку, що умови договору № 29/08-08 ЦБ від 29.08.2008 року купівлі-продажу цукрових буряків на 2008 рік були виконані, обумовлені договором правові наслідки настали. Зокрема, ВАТ «Володимирцукор»: провело оплату за придбаний цукровий буряк; отримало та переробило цукровий буряк на білий цукор та мелясу бурякову, які в подальшому реалізовувало суб'єктам господарювання, а частину меляси продало іншій юридичній особі; при переробці цукрового буряка було використано воду, що відображено у розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів; прийнято значну кількість працівників у період міжсезоння, зайнятих в технологічному процесі переробки сировини.
Колегія суддів вважає, що докази які надав позивач по справі, не можуть свідчити про безтоварність, операцій між ВАТ «Володимирцукор» та ТзОВ «Агрополіс-К», оскільки вони не свідчать категорично про неможливість доставки чи купівлі цукрових буряків, а лише показують, що послугами сторонніх перевізників відповідачі по справі не користувались. Крім того, позивач по справі мав би дослідити кількість вирощеного цукрового буряку не лише в Івано-Франківській області, але і в цілому по Україні, оскільки буряк міг бути закуплений ТзОВ «Агрополіс-К» у будь-якій іншій області та доставлений на ВАТ «Володимирцукор».
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, вірно врахував той факт, що відповідно до статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Із матеріалів справи вбачається, що останні операції на виконання договору № 29/08-08 ЦБ від 29.08.2008 року купівлі-продажу цукрових буряків на 2008 рік (а саме, перерахування коштів на рахунки ТзОВ «Агрополіс-К» згідно платіжних доручень від 06.11.2008 року № 45, № 44, № 43, № 42 на загальну суму 11134853 грн. 80 коп.) були проведені 06.11.2008 року, в той час як позивач звернувся до суду з адміністративним позовом лише 09.12.2009 року, тобто, Володимир-Волинська ОДПІ пропустила строк (один рік з дня порушення суб'єктом встановлених правил здійснення господарської діяльності) можливого застосування судом адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ч.3 ст.160, ст. 195, ст.196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції, Відкритого акціонерного товариства «Володимир-Волинський цукровий завод» та прокуратури Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у справі № 2а-19512/09 - без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С. І. Богаченко
Суддя В.М. Багрій
Суддя Д.М. Старунський
Повний текст виготовлений 20.06.2011 року.