30 червня 2011 р. Справа № 24559/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Довгополова О.М., Глушка І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправними дії інспектора ДПС ВДАІ м. Хмельницького щодо зупинки 11 червня 2009 року керованого ним автомобіля ЗАЗ-110308, державний номерний знак НОМЕР_1.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова не відповідає вимогам чинного законодавства.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою його доводи про незаконність дій працівника ДАІ при зупинці керованого ним транспортного засобу на вулиці біля приміщення ВДАІ м. Хмельницького. Пояснення працівника ДАІ не відповідає дійсності, оскільки ніякий автомобіль на штрафмайданчик не ставився.
З огляду на викладене апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 11.06.09 року близько 23 год. 55 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем ЗАЗ-110308, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Купріна в місті Хмельницькому. Біля приміщення ВДАІ м. Хмельницького позивач був зупинений працівником ДПС ДАІ м. Хмельницького. Після зупинки автомобіля працівник ДАІ виявив порушення Правил дорожнього руху, а саме: керування автомобілем без будь-яких документів, що дають йому право користування чи розпорядження.
Інспектор ДПС ВДАІ м. Хмельницького Сибіга В.П. склав протокол про адміністративне правопорушення серії ВХ № 115539 від 12.06.2009 року, в якому зафіксував зазначене порушення Правил дорожнього руху та виніс постанову від 12.06.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, зупиняючи автомобіль позивача, працівник ДАІ діяв у межах діючого законодавства, оскільки причиною зупинки була необхідність залучення позивача в якості понятого.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно пункту 21 ст. 11 Закону України ,,Про міліцію” Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право: зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколишнього середовища, а також при наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою; оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування й керування ними, дорожні листи і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам, наявність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб;
Відповідно до п. 14.1.8 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС N 111 від 27.03.2009 року підставою для зупинення транспортних засобів є необхідність залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції або як свідка при оформленні адміністративних матеріалів.
Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом; ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
На вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) передати для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1(пункт 2.4 Правил дорожнього руху).
В силу ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Факт порушення ОСОБА_1 пункту 2.1 Правил дорожнього руху підтверджується протоколом серії АЕ № 115539, в якому позивач власноручно письмово підтвердив відсутність документів на право керування автомобілем.
За таких обставин колегія суддів визнає правомірним притягнення позивача до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.
Доводи представника відповідача про те, що зупинка автомобіля позивача була викликана необхідністю його залучення в якості понятого, позивачем не спростовані.
Намагання позивача довести факт протиправності дій працівників міліції щодо зупинки його транспортного засобу, колегія суддів розцінює як намір уникнути відповідальності за вчинення правопорушення.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2010 року у справі № 2а-61/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді О.М. Довгополов
І.В. Глушко