27 червня 2011 р. Справа № 36420/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Богаченка С.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_2 08.10.2010 року звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про стягнення заборгованості та зобов'язання здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та її виплату згідно закону.
В позовній заяві позивач по справі зазначив, що є потерпілим від аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС) 4-ої категорії, йому призначена пенсія, яку відповідач виплачує менше передбаченого розміру, встановленого чинним законодавством. Вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на час виникнення' спірних правовідносин) має право на отримання доплати до пенсії як непрацюючий пенсіонер в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, тоді як виплата здійснювалась у сумі 5,20 гривень щомісячно. Не відповідає також вимогам ч. 3 ст. 51 Закону нарахування і виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну-здоров'ю, оскільки особам, віднесеним до 4-ї категорії, така додаткова пенсія призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється на рівні прожиткового мінімуму та не може будь-яким чином обмежуватися.
Позивач ОСОБА_2 просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі здійснити перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком за весь період з 2007 року по даний час та виплачувати доплату до пенсії і додаткову пенсію із дотриманням вимог ст.ст. 39, 51, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» або іншим відповідним законодавством.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2010 року адміністративний позов задоволено частково. Постановлено зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок ОСОБА_2 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 08 жовтня 2010 року у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком за періоди з липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 08 жовтня 2010 року.
Не погодившись із постановою її оскаржило управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, вважає, що судом при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким в частині задоволення позову відмовити. Вказує на те, що
З 01.01.2008 року Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких мінімальний розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, встановлюється у процентному відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Законних підстав щодо застосування іншого порядку визначення розміру пенсії відповідно до Закону України №796-ХІІ, ніж передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», законодавством не встановлено.
Зазначило, що суд першої інстанції не врахував того, що ними в запереченні на адміністративний позов наполягали на застосування строку для звернення до адміністративного суду позивачем по справі у відповідності ст.ст. 99, 100 КАС України, оскільки останнім не було вказано пропущення строку з поважних причин.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є непрацюючим пенсіонером, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю четвертої категорії, серії НОМЕР_1, виданим 16 серпня 2001 року Тернопільською облдержадміністрацією.
Згідно з ст. 39 Закону № 796-ХІІ пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіологічного контролю, підвищуються у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
З матеріалів справи вбачається, що на реалізацію положень ст.39 Закону України № 796-ХІІ відповідач по справі виплачував позивачу по справі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячно 5,20 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції було враховано, що дія положення ст. 39 даного Закону була зупинена Законом України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет на 2007 рік» і визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Проте рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року внесення таких змін до Закону визнано неконституційним, оскільки «не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України».
Станом на 2007 рік ч. 3 ст. 51 Закону передбачала, що особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком. З 1 січня 2008 року внесено зміни до ст. 51 Закону в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 4-ї категорії, в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 «Законом України про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватись окремі закони». Тому внесення змін до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 .Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, зміни внесені до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» припинили свою чинність з 22 травня 2008 року.
Вищезазначеними рішеннями Конституційного Суду України визначено, що вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції про те, що відповідно до вимог ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком не погоджується з наступних підстав.
Суд першої інстанції не правомірно не застосував до спірних правовідносин строки звернення до суду передбачені ст. 99 КАС України, а також ч. 1 ст. 100 КАС України до позовних вимог щодо перерахунку доплати до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 08 квітня 2010 року, оскільки адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом.
Згідно з частинами 2, 3 статті 99 КАС України (на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням наведеного, для вирішення питання про правильність застосування судами строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку. Зокрема, суд першої інстанції не з'ясував поважність причин пропущення строку звернення до суду.
Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону № 796-ХІІ, а не Постанова Кабінету Міністрів України № 836, яка істотно звужує обсяг передбачених законом прав.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, як суб'єкт владних повноважень, відмовляючи позивачу по справі у визначені пенсії та додаткової пенсії та доплати до пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та перерахунку в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком за періоди: перерахунок основної пенсії та виплатити таку пенсію в розмірі 15% мінімальних пенсій за віком за період з 08.04.2009 року по 08 жовтня 2010 року, діяло не на підставах, що передбачені Конституцією України та чинними законами України.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст.160, ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області задоволити частково.
Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2010 року у справі № 2а-795/10 скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок ОСОБА_2 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, за період з 08 квітня 2010 року по 08 жовтня 2010 року у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком за період з 08 квітня 2010 року по 08 жовтня 2010 року із врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя В.М. Багрій
Суддя Д.М. Старунський