15 червня 2011 р. Справа № 42438/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Богаченка С.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання - Баран П.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу військової частини А0780 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2009 року в справі за позовом військової частини А0780 до Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасувати постанову, зобов'язання до вчинення дій,-
17.10.2008 року військова частина А0780 звернулася в суд з адміністративним позовом до Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій щодо винесення постанови про відкриття 01.10.2008 року виконавчого провадження щодо примусового виконання дубліката виконавчого листа №1/92, виданого 05.08.2008 року військовим місцевим судом Львівського гарнізону неправомірними, скасувати постанову, зобов'язати виконати дії, передбачені абз.4 ст.11, ст.ст. 21, 23, 26 Закону України «Про виконавче провадження».
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що оскаржуваною постановою від 01.10.2008 року відповідач по справі відкрив виконавче провадження на підставі дубліката виконавчого документа, строк пред'явлення якого минув 04.05.2008 року, а постанову було винесено відносно особи, яка була припинена.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2009 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погодившись із постановою її оскаржила військова частина А0780 вважає, що судом при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким задоволити позовні вимоги. Вказує на те, що судом першої інстанції небуло взято до уваги, що відповідно до статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №60б-ХІУ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в строки: для виконання рішень у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Інші строки щодо строку пред'явлення до виконання дублікату виконавчого документу Закон України «Про виконавче провадження» - не містить.
Зазначає, що виконавчий документ був пред'явлений до виконання після спливу встановленого Законом строку для його пред'явлення, внаслідок чого постанова про відкриття виконавчого провадження винесена відповідачем з порушенням статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, на підставі виконавчого документу, строк пред'явлення якого минув.
Заслухавши суддю доповідача, представника позивача по справі О.Комаревцева, представника відповідача по справі Л. Грабовенськупроаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що військовим місцевим судом Львівського гарнізону видавався виконавчий лист від 04.05.2005 року про стягнення з військової частини А0150 державного мита в дохід держави в розмірі 51 грн.
Як видно із матеріалів справи, 05.08.2008 року військовим місцевим судом Львівського гарнізону був виданий дублікат виконавчого листа №1/92, який був поданий відповідачеві по справі для примусового виконання.
Оспорюваною постановою від 01.10.2008 року ВП №9292425 державний виконавець Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відкрив виконавче провадження.
Відповідно до директиви Головнокомандувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 02.12.2004 року №350/120/1/05 військова частина А0150 з 31.05.2005 року розформована, а її правонаступником визначена військова частина А0780.
Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги дану обставину, оскільки така не заслуговує на увагу як така, що не відповідає обставинам справи та суперечить закону.
Згідно із ч.5 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Таким чином, зазначене є правом, а не обов'язком державного виконавця.
Із матеріалів справи вбачається, що державний виконавець скористався своїм правом і звернувся у встановленому порядку до Галицького районного суду м. Львова із поданням про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Ухвалою про заміну сторони виконавчого провадження від 13.05.2009 року у справі №6-113 2009 року Галицький районний суд м Львова змінив сторону виконавчого провадження, відкритого на підставі дублікату виконавчого листа №1/92, виданого 05.08.2008 року Військовим місцевим судом Львівського гарнізону про стягнення з військової частини А-0150 на користь держави 51 грн. державного мита - військову частину А-0150 замінити її правонаступником - військовою частиною А-0780.
Так, з оспорюваної постанови вбачається, що дублікат виконавчого листа був виданий 05.08.2008 pоку, строк якого пред'явлення до виконання не сплив.
Виконавче провадження оспорюваною постановою не відкривалось на підставі виконавчого листа, виданого 04.05.2005 pоку.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.
Відповідно до ст. 23 вказаного закону державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого минув, про що виносить відповідну постанову.
Враховуючи вищенаведені норми закону, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що стягувач не пропустив строк та його небуло позбавлено права звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196 ч.4, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу військової частини А0780 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2009 року у справі №2а-4747/08, без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий С.І.Богаченко
Суддя В.М. Багрій
Суддя Д.М. Старунський
Повний текст виготовлений 20.06.2011 року.