01 липня 2011 р. Справа № 2198/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді Любашевського В.П.
суддів Заверуха О.Б.
Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові справу
за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2008 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення заборгованості, -
У березні 2009 року позивач - ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області. У позовній заяві просив стягнути з відповідача недоотриману допомогу на оздоровлення в сумі 3570 грн. за періоди 2006 - 2008 роки.
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2008 р. позов задоволено. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано - Франківської області в користь ОСОБА_2 3 570 гривень недоотриманої допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року та зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації виплачувати ОСОБА_2 із 01 січня 2009 року одноразову допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 09 липня 2007 року.
Зазначену постанову мотивовано тим, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
З'ясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав:
При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_2 має статус евакуйованого у 1986 році із зони відчуження внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення громадянина, який евакуйований у 1986 році із зони відчуження внаслідок Чорнобильської катастрофи Серія НОМЕР_1, виданого 01 лютого 2005 року. Позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту Галицької районної державної адміністрації Івано - Франківської області і протягом 2006 - 2008 років отримав допомогу на оздоровлення в сумі 225 гривень.
Частиною 2 ст. 3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 3 ст. 22 Конституції України зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат та визначається на момент виплати.
Підпунктом 11 п. 28 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Лише у 2006 та 2007 рр. законами України «Про Державний бюджет на 2006 рік» та «Про Державний бюджет на 2007 рік» було передбачено зупинення дії окремих положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраж дали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної за робітної плати.
З моменту прийняття постанови № 836 від 26.07.1996 р. встановлені нею розміри виплат залишались незмінними, в той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати.
Однак Законом України «Про статус і соціальний захист гро мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Ка бінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення по рядку застосування цього Закону, яким, зокрема, є постанова Кабінету Міністрів України № 987 від 20.06.2000 р. «Про за твердження Порядку використання коштів Фонду для здійснен ня заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастро фи та соціального захисту населення», та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, від повідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшувати їх та встановлювати у твердій сумі, що не відповідає Закону.
Слід зазначити, що згідно із ст. 8 КАС України суд при ви рішенні справи керується принципом верховенства права, від повідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визна ються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямо ваність діяльності держави.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зупинення дії абзацу 2 ч. 4 ст. 48, передбачене п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Колегія суддів вважає, що виходячи із загальних засад пріо ритету законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору суд першої інстанції дійшов правильно го висновку про те, що у 2007 р. виплата такої допомоги здій снювалась відповідачем із порушенням спеціального законо давства, оскільки зазначеним рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано неконститу ційними положення п. 30 ст. 71 Закону України «Про Держав ний бюджет України на 2007 рік».
Тому правильними є висновки суду першої ін станції щодо протиправності виплати відповідачем у 2007 - 2008 роках допомоги у розмірах, встановлених не Законом України «Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобиль ської катастрофи», а підзаконним нормативним актом, оскільки такі дії призвели до істотного звуження прав позивача.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції безпідставно здійснено обрахування та стягнення спірних сум на користь позивача, оскільки саме відповідач зобов'язаний здійснювати обрахунок та виплату сум на оздоровлення, тому вірним способом відновлення порушеного права позивача є покладення обов'язку на відповідача провести розрахунок, нарахування та виплату вказаних коштів за 2007 - 2008 роки виходячи із вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Узагальнюючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги її частково спростовують.
Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 195, 197, 198, 204, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області задовольнити частково, а постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2008 р. по справі № 2а-3574/09 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення, відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007 - 2008 роки з врахуванням проведених виплат.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя В.П. Любашевський
Судді О.Б. Заверуха
В.В. Ніколін