01033 м. Київ, вул. Комінтерну,16 т. 230-31-77
"21" травня 2008 р. Справа №8/182-08
За позовом Акціонерного товариства «Снайпер» м. Біла Церква
до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква
третя особа: Білоцерківська міська рада, м. Біла Церква
про визнання права користування земельною ділянкою,
Суддя Чорна Л.В.
Представники:
від позивача: Дудник А.В. -довір. б/н від 06.05.2008р. - представник;
від відповідачів: Яцко А.В. -довір. №154 від 04.02.2008р. - юрисконсульт;
від третьої особи: Пишна С.Ю. -довір. №1-7-1785 від 01.06.2007р. -головний спеціаліст відділу.
Суть спору:
Заявлено позов про припинення землекористування відповідача на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 88, визнання за позивачем право користування на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 88 під нежитловими будівлями під літерами «В», «Г» в розмірі 4,1967га згідно акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки від 14.02.2008р. та абрису та зобов'язання третю особу оформити право користування позивача зазначеної земельної ділянки.
Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд припинити землекористування відповідача на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 88, визнати за позивачем право користування на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 88 під нежитловими будівлями позначені в плані під літерами «В», «Г» в розмірі 4,1967га згідно акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки від 14.02.2008р. та абрису.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на неможливість вилучення земельних ділянок під будівлями з користування Міністерства оборони України відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. №4889/3/1-07, ст.ст. 4, 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».
Позивачем заявлено клопотання про виключення Білоцерківської міської ради зі складу третіх осіб. Клопотання відповідає вимоги ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Клопотання судом приймається.
Відповідачем заявлено клопотання про визнання його неналежним відповідачем.
Клопотання судом задоволено бути не може, оскільки спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні відповідача -акт на право постійного користування, та клопотання про залучення іншого відповідача чи заміну в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України до суду не подано.
До суду, після розгляду справи, надійшов лист управління земельних ресурсів у місті Білій Церкві Київської області, про те, що земельна ділянка, розташована за адресою: вул. Січневий прорив, 88, м. Біла Церква згідно акту на право постійного користування землею від 04.01.1976р. відноситься до складу земель наданих у постійне користування Білоцерківському квартирно-експлуатаційному відділу, зокрема, в частині земельної ділянки на якій знаходиться майно, придбане АТ «Снайпер».
Позов підлягає задоволенню.
судом встановлено:
23 березня 2006р. між державною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів» та фізичною особою -підприємцем Решетухою Надією Вікторівною укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого Решетуха Надія Вікторівна придбала комплекс, нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 88, перелік майна зазначений в п. 1.1. договору. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук З.М. за реєстром №754. Договір чинний.
Згідно п. 5.3. договору, покупець після укладення договору купівлі-продажу самостійно вирішує з місцевою радою питання оренди або постійного користування земельної ділянки.
12 травня 2006р. по договору купівлі-продажу акціонерне товариство «Снайпер» (позивач) придбав у фізичної особи -підприємця Решетухи Надії Вікторівни нежитлові будівлі під літерами «В», площею 2335,3м2 і «Г», площею 1748,2м2, що знаходяться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 88.
Земельна ділянка, на якій розташовані вищевказані нежитлові будівлі у власність та користування «Продавцеві» не надавалась /довідка Білоцерківського міського відділу земельних ресурсів №934 від 04.04.2006р./ - п. 1 договору.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Відповідно до п. 2 ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Відповідно до п. 1 ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
У січні 2008р. позивач звертався до державного департаменту надлишкового майна та земель Міністерства оборони України, головного КЕУ Міністерства оборони України щодо надання підтвердження переходу права користування земельною ділянкою в порядку п. 3 ст. 120 Земельного кодексу України.
Позивачу було відмовлено з посиланням на п. 3 доручення Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. №48893/1-07.
Таким чином позивач фактично користується спірною земельною ділянкою, сплачує плату за землю, відповідач проти зазначеного не заперечує.
Відповідно до п. 16 ст. 151 Земельного кодексу України, у разі відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до п. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Продаючи об'єкт нерухомості через аукціонний центр 23 березня 2006р., відповідач фактично відмовився від земельної ділянки, що підтверджується платою за землю та користуванням спірною землею позивачем, а також ст. 120 Земельного кодексу України.
Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
За таких обставин вимоги позивача обґрунтовані, матеріалами справи доведені, підлягають задоволенню.
Щодо заперечень відповідача, то вони спростовується зібраними доказами, стосовно доручення Кабінету Міністрів України №4889/3/1-07 від 31.01.2007р., зазначене судом до уваги взяте бути не може, оскільки зазначене доручення являється відомчим підзаконним нормативним актом, і доказів його реєстрації у Міністерстві юстиції України до суду не подано, та зворотної сили не має.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 22, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив :
Припинити землекористування квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква (код 08167863, 09100, вул. Ярмаркова, 1, м. Біла Церква, Київська область) на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 88.
Визнати за акціонерним товариством «Снайпер» (код 20616944, р/р 26005332 в Білоцерківській філії «Райффайзен банк Аваль», МФО 321121, 09100, вул. Привокзальна, 8-б, м. Біла Церква, Київська область) право користування на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 88 під нежитловими будівлями позначені в плані під літерами «В», «Г» в розмірі 4,1967га згідно акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки від 14.02.2008р. та абрису.
Наказ видати після набранням рішення законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Чорна Л.В.