01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
28.05.08 Справа № 17/152-08
За позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями “Укрпластавтомат»
до Комунального підприємства Київської обласної ради
“Київська регіональна інвестиційна компанія»
про стягнення 16 230,00 грн
Суддя В.Г. Суховий
Представники: згідно з протоколом судового засідання.
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями “Укрпластавтомат» (далі -Позивач) до Комунального підприємства Київської обласної ради “Київська регіональна інвестиційна компанія» (далі -Відповідач) про стягнення 16 230,00 грн, з яких 12 000,00 грн - основна заборгованість, 3 600,00 грн - інфляційні, 630,00 грн -3% річних.
Ухвалою суду від 24.03.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.05.2008р.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору на створення (передачу) технічної документації № 11-03-06 від 05.03.2006р. щодо складання та передачі позивачу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Позивачем подано заяву № 146 від 08.05.2008р. про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути заборгованість з Комунального підприємства Київської обласної ради "Київська регіональна інвестиційна компанія" на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Укрпластавтомат", а саме: суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 15600 грн; суму 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 630 грн, всього ціна позову 16230 грн.
У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 28.05.2008р.
В судовому засіданні 28.05.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві та поданому уточненні позовних вимог.
Відповідачем в судовому засіданні подано відзив № 1071 від 21.05.2008р. в якому позовні вимоги по стягненню 16 230,00 грн Комунальне підприємство Київської обласної ради “Київська регіональна інвестиційна компанія» визнає повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд в с т а н о в и в:
5 червня 2006р. між Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями “Укрпластавтомат» та Комунальним підприємством Київської обласної ради “Київська регіональна інвестиційна компанія» укладено договір на створення (передачу) технічної продукції № 11-03-06 (далі - Договір), відповідно до якого (п. 1.1) позивач (замовник) доручає, а відповідач (виконавець) бере на себе складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (технічна документація).
Відповідно до п. 1.2 строк дії Договору: початок -19 червня 2006 року, закінчення - три місяці після отримання авансу.
Згідно з п.п 2.1, 2.2, 2.3 Договору загальна вартість робіт становить 24 000,00 грн (з ПДВ). Оплата здійснюється на наступним графіком: 50% авансовий платіж після підписання договору протягом 10 днів, решта 50% після закінчення робіт по договору.
На виконання даного Договору 19.06.2006 року позивачем було сплачено відповідачу кошти (авансовий платіж) в загальній сумі 12 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 235 від 19.06.2006р. (в матеріалах справи) та становить 50% від вартості договору.
Оскільки авансовий платіж було здійснено 19.06.2006р., то строк дії Договору відповідно до п. 1.2 становить до 19.09.2006р.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в визначений Договором строк свої зобов'язання по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду не виконав.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
На підставі укладеного між сторонами Договору на створення (передачу) технічної продукції № 11-03-06 від 05.06.2006р. позивач перерахував відповідачу кошти загальною сумою 12 000,00 грн, відповідач же за умовами Договору (п.п. 2.1 та 2.2) зобов'язувався до 19.09.2006р скласти та передати позивачеві проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні за змістом приписи містяться в ст. 193 ГК України.
В позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог № 146 від 08.05.2008р. позивач просить суд стягнути з відповідача “суму основного боргу в розмірі 12 000,00 грн».
В судову засіданні позивач пояснив, що правовою підставою, за якою він просить стягнути 12 000,00 грн. є Договір № 11-03-06 від 05.06.2006р., наявний у матеріалах справи.
Однак, зі змісту зазначеного Договору не вбачається, що відповідач взяв на себе грошові зобов'язання по сплаті позивачу 12 000,00 грн.
Таким чином, з Договору № 11-03-06 від 05.06.2006р. у позивача не виникає грошового зобов'язання (боргу). За Договором по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду у позивача виникло право вимагати належного виконання відповідачем свого зобов'язання по виготовленню та передачі йому зазначеної технічної документації.
Проте, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 12 000,00 грн.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено, що у відповідача згідно з Договором на створення (передачу) технічної продукції № 11-03-06 від 05.06.2006р. виникло грошове зобов'язання на суму 12 000,00 грн.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 12 000,00 грн задоволенню не підлягають, а в позові слід відмовити.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 3 600,00 грн інфляційних та 630,00 грн 3% річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги про стягнення інфляційних в сумі 3 600,00 та трьох процентів річних в сумі 630,00 грн. не можуть бути задоволені судом, оскільки нарахування інфляційних та процентів річних, яке передбачене у ст. 625 ЦК України, можливе лише за прострочення грошового зобов'язання, а тому, з урахуванням наведеного вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних не є обґрунтованими.
Судові (господарські) витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Суддя Суховий В. Г.