"14" травня 2008 р.
Справа № 6/34-997
14 год. 55 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі
при секретарі судового засідання Ранецькій Л.А.
Розглянув справу
за позовом Дочірнього підприємства "Збаразька спеціалізована пересувна механізована колона №8" вул. Д.Галицького, 93, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область,47300
до Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі вул. Грушевського, 3, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область,47300
про визнання недійсним рішення №121 від 01.06.2007р. про застосування фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків
За участю представників сторін:
позивача: Жебелюк І.В.,
відповідача: Борис І.Д.,
Суть справи:
Дочірнє підприємство "Збаразька спеціалізована пересувна механізована колона №8" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі про визнання недійсним рішення №121 від 01.06.2007р. про застосування фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.
Свої вимоги, підтримані в судовому засіданні його представником, позивач мотивував невідповідністю оспорюваного рішення фактичним обставинам та нормам закону.
У запереченнях на позов та згідно з поясненнями представника Пенсійного фонду, відповідач позову не визнав, посилаючись на законність та обґрунтованість винесеного рішення, а також на пропуск строку його оскарження.
Судове засідання, призначене вперше на 09 квітня 2008 року, було відкладено на 07 травня 2008 року, а пізніше оголошено перерву до 14 травня 2008 року.
Учасникам судового процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.
Судом здійснено фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду», для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск CD-R, серійний номер CL3020221G971.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
Як вбачається із наданих сторонами документів, зокрема надісланих на адресу позивача вимог про сплату недоїмки №Ю-366 від 04.05.06р. та №Ю-444 від 02.08.06р., Дочірнім підприємством «Збаразька СПМК №8»як платником внесків до Пенсійного фонду України допускались випадки їх несвоєчасного перерахування.
Станом на 01.12.06р. заборгованості зі сплати згаданих внесків у позивача не було (Акт звірки від 14.12.06р.).
У зв'язку з затримкою сплати узгодженого зобов'язання по страхових внесках, Управлянням Пенсійного фонду України в Збаразькому районі прийнято рішення №121 від 01 червня 2007 року про застосування до ДП «Збаразька СПМК №8»10706,44 грн. грн. штрафних санкцій 1049,70 грн. пені.
Вказане рішення направлено підприємству рекомендованою поштою та вручено 04 червня 2007 року, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Рішення №121 від 01 червня 2007 року позивач просить скасувати в судовому порядку.
До вищого органу Пенсійного фонду України спірне рішення не оскаржувалось.
В подальшому ДП «Збаразька СПМК №8»було надіслано вимогу №Ю-659 від 03.07.08р. про сплату 11054 грн. боргу, в.т.ч. 6016 грн. по внесках.
На обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що згідно з довідкою виданою управлінням Пенсійного фонду в Збаразькому районі №2516 від 02 грудня 2005 року та актом звірки №2618 від 14 грудня 2006 року, підписаним уповноваженою посадовою особою управління, заборгованості по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду станом на 01.12.05р. та 01.12.06р. у платника не було.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
При цьому, згідно з ч.2 ст.71 КАС України та приналежно до даного спору, обов'язок доведення правомірності своїх рішень та дій покладається на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до приписів згаданих норм Конституції та КАС України, доведеним контролюючим органом і не спростованим належним чином позивачем є факт порушення платником законодавства, що регулює порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Так, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі -Закон №1058-ІV) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою ПФ №21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №128/2004, ДП «Збаразька СПМК №8»є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з частиною 2 ст. 106 Закону №1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам (платникам) вимоги про їх сплату.
Порушення ДП «Збаразька СПМК №8»строків сплати страхових внесків, підтверджується направленими позивачу з повідомленням про вручення, вимогами про сплату боргу, карткою особового рахунку платника іншими матеріалами справи.
Доказів відсутності боргу на дати вказані у вимогах, картці особового рахунку та у розрахунку санкцій і пені до оскаржуваного рішення, платником не подано.
Дані контролюючого органу про наявність у страхувальника заборгованості не спростовується і наданими позивачем довідкою №2516 від 02 грудня 2005 року та Актом звірки №2618 від 14 грудня 2006 року.
Пункт 9 ст.106 Закону №1058-ІV, передбачає нарахування фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, у вигляді накладення штрафу залежно від строку затримки платежу.
Статтею 106 Закону №1058-ІV та п.п.9.3.2 п.9.3 ст.9 Інструкції №21-1 визначено, що у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу. При цьому, застосування штрафу та пені за вказане порушення, оформлюються рішенням встановленого зразка. А розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Крім того, позивачем пропущено строк оскарження рішення відповідача №121 від 01 червня 2007 року.
За загальним правилом, встановленим ч.2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах встановленого річного строку.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Такі, тобто інші (скорочені) строки для оскарження рішень Пенсійного фонду, встановлені нормами ст. 106 Закону №1058-ІV та п.9 Інструкції №21-1.
Відповідно до ч.13 ст. 106 Закону №1058-ІV та п.9.5 ст.9 Інструкції №21-1, про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому, в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Як наполягає відповідач, і не спростовується матеріалами справи, позивачем не дотримано строку оскарження рішення прийнятого органом Пенсійного фонду відносно ДП «Збаразька СПМК №8». Зокрема оспорюване рішення отримано позивачем 04 червня 2007 року, в той час, як з позовом підприємство звернулась до суду лише у березні 2008 року.
До вищого органу Пенсійного фонду згадане рішення відповідача не оспорювалось.
Відтак, позивачем пропущено встановлений ст.99 КАС України строк звернення до адміністративного суду. Клопотання про поновлення пропущеного строку та причини його пропуску позивачем не подано.
Пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову (ч.1 ст.100 КАСУ).
Згідно з ст.ст. 87,89,94 КАС України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2, 3, 7-17, 70 -72, 87, 89, 94, 99, 100, 102, 112, 136, 157-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 19 травня 2008 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя