91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
21.04.08 Справа № 7/63.
Суддя Калашник Т.Л. розглянув матеріали справи за позовом
Нижнянського обласного психоневрологічного інтернату, м. Первомайськ смт. Нижнє Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євробізнес ЛТД", м. Луганськ
про стягнення 2175 грн. 12 коп.
за участю представників сторін:
від позивача -Левченко Л.І., керівник;
від відповідача -не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про повернення зайво сплаченої суми податку на додану вартість у сумі 2175 грн. 12 коп.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву № 7 від 10.04.08, посилаючись зокрема на те, що поставлені позивачу вироби отримані та оплачені відповідачем з урахуванням ПДВ.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
Між позивачем - Нижнянським обласним психоневрологічним інтернатом (Покупець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євробізнес ЛТД" (Продавець) 02.06.05 був укладений договір № 1 (далі -Договір), за умовами якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець оплатити медичне обладнання згідно специфікації (п. 1. Договору).
Відповідно до п. 2. Договору, вартість поставленого обладнання складає 5794,10 грн. з ПДВ.
На виконання вказаного договору відповідач передав позивачу медичне обладнання за накладною № 20 від 30.06.05 на суму 5794 грн. 10 коп. (а.с.13), а позивачем було здійснено оплату обладнання за платіжним дорученням № 409 від 30.06.05 (а.с.12).
Позивачем було направлено відповідачу претензію № 196 від 27.07.07 з вимогою про повернення податку на додану вартість у сумі 2175 грн. 12 коп. Відповідач претензію визнав, але грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з посиланням на п.5.1.7. Закону України "Про податок на додану вартість", Постанову Кабінету Міністрів України № 1949 від 17.12.03 "Про перелік лікарських засобів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість" та ст.ст. 224-226 Господарського кодексу України.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву № 7 від 10.04.08.
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
На виконання Договору відповідач виконав свої зобов'язання та передав позивачу медичне обладнання за накладною № 20 від 30.06.05 на суму 5794 грн. 10 коп. (а.с.13), а позивачем було здійснено оплату обладнання, про що свідчать штампи Державного казначейства на Договорі (а.с.10) та платіжне доручення № 409 від 30.06.05 (а.с.12).
Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 1 ЦК України).
Приписами ч.2 ст. 4 ГК України передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч.1 ст.179 ГК України).
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).
З наведеного вбачається, що при укладанні Договору, між сторонами у справі виникли відносини, які носять приватноправовий характер. Ознаками якого є -юридична рівність усіх учасників відносин, їх вільне волевиявлення, а також майнова самостійність.
З Договору, укладеного сторонами у справі, не вбачається, що відповідач взяв на себе зобов'язання з повернення податку на додану вартість позивачу.
Вимога про повернення податку на додану вартість з якою звернувся до суду позивач, посилаючись на п.5.1.7. Закону України "Про податок на додану вартість" та Постанову Кабінету Міністрів України № 1949 від 17.12.03 "Про перелік лікарських засобів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість", носить публічний характер.
Крім того, посилаючись на ст.ст. 224-226 Господарського кодексу України (Глава 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання") позивач не заявляє вимогу про стягнення збитків та не наводить усіх складових цивільного правопорушення, що мають бути при наявності збитків.
За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача згідно ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, ст. ст. 1, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 4, 175, 179 ГК України та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання : 25.04.08.
Суддя Т.Л.Калашник