Справа № 2-1873/2011
21 червня 2011 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Мірошніченко Л.Є.
При секретарі Граневській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, -
У червні 2011 року до Слов'янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 19.02.2011 року між сторонами укладено договір дарування приміщення підвалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі під №337. Оскільки ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 18.03.2011 року рішення суду від 29.12.2006 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “Гран” про визнання угоди дійсною і про визнання права власності на приміщення скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами, вважає що спірний договір укладено всупереч вимогам закону, бо позивач на момент її укладання не виступав законним власником спірного майна і не міг в повному обсязі скористатися правами власника. У зв'язку з чим ставить питання про визнання недійсним договору дарування приміщення підвалу, розташованого за адресою: Донецька область, АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі під номером 337.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає (а.с.23), тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлялась належним чином, надала заяву про розгляд справи за своєї відсутності (а.с.22), тому суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутності, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.
Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні що 19.02.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір дарування приміщення підвалу, загальною площею 595,4 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі під №337 (а.с.4), зареєстрованого у Комунальному підприємстві “Бюро технічної інвентарізації” м. Слов'янська 14.02.2007 року в реєстрову книгу №821/6, реєстраційний №17839878 (а.с.6).
Відповідно до п. 1 зазначеного договору, відчужуване приміщення підвалу належить дарувальнику на підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду від 29.12.2006 року, що набуло чинності від 10.01.2007 року.
Разом з тим, ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 18.03.2011 року рішення суду від 29.12.2006 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “Гран” про визнання угоди дійсною і про визнання права власності на приміщення скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами (а.с.7), та позов залишено без розгляду, ухвалою суду від 18.03.2011 року.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, з зазначеного випливає, що ОСОБА_1 розпорядився майном, що йому не належало, власником якого він не є, тобто всупереч закону.
Згідно до ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа прямо інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
У відповідність до ч. 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжує наслідки, що пов'язані з його недійсністю. Зазначена норма передбачає, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання правочину.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги відносно визнання недійсним договору дарування підлягають задоволенню, оскільки його було укладено особою без повноважень, наданих як законному власнику.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 203, 215,216,317,328 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування -задовольнити.
Визнати недійсним договір дарування приміщення підвалу, розташованого за адресою: Донецька область, АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі під номером 337.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Л.Є. Мірошніченко