Комінтернівський районний суд Одеської області
Справа № 2-955/11
12.05.2011смт. Комінтернівське
12 травня 2011 року Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:
судді Іванчука В.І.
при секретарі Антиповій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Комінтернівське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її користь на утримання доньки _ ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2000 гривень, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до повноліття дитини, до 01.04.2019 року.
В судовому засіданні в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1, та представник позивачки ОСОБА_4 послалися на наступне.
06 січня 2001 року між нею ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 1. Свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 видано 06.01.2001 року виконкомом Кордонської сільської радою Комінтернівського району Одеської області.
Від спільного шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, яке 15.04.2001 року було видане Виконкомом Кордонської сільської радою Комінтернівського району Одеської області, про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено відповідний запис за № 3.
В свідоцтві про народження батьком дитини вказаний ОСОБА_2.
Донька ОСОБА_3 - знаходиться на її вихованні та утриманні, вони разом мешкають за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою за №281 від 16.12.2010 року.
Відповідач на протязі 4-х місяців лише обіцяв надавати їй матеріальну допомогу для фізичного та духовного розвитку спільної дитини, однак ні якої допомоги вона не отримувала.
На сьогоднішній час вони не змогли досягнути угоди про добровільну сплату аліментів на дитину, через що вона вимушена звернутися до суду із зазначеним позовом.
Відповідач може надавати утримання їй, оскільки працює фермером та отримує 100000 грн. за рік за зерно.
На сьогоднішній час утримувати дитину їй одній дуже важко, оскільки дуже багато грошей уходить не тільки на їжу та одяг, але й на канцелярські приналежності необхідні для школи та інші витрати.
Донька дуже хвора дитина з народження, їй необхідні ліки та утримання, що підтверджується довідками, висновками, та медичними картами, на утримання дитини необхідно щомісячно 2000 грн.
Статтею 184 СК, зазначено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин,
що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Таким чином через те, що відповідач має нерегулярний дохід вона просить стягнути з нього на свою користь аліменти на утримання дитини до досягнення нею повноліття в розмірі 2000 гривень, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до повноліття дитини. Їй відомо, що інших дітей у відповідача немає, з відповідача стягнень по виконавчим документам не проводиться. Розмір доходу відповідача дозволяє йому надавати утримання їй та виплачувати аліменти на дитину.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнали частково, заявили, що позовні вимоги заявлені позивачкою є необґрунтовано завищеними та підлягають задоволенню лише частково з наступних підстав.
У позовній заяві позивачка вказує на те, що відповідач протягом 4-х місяців обіцяв надавати їй матеріальну допомогу для розвитку їхньої дитини, однак ніякими доказами не підтверджує чи були взагалі розмови про надання допомоги та чи дійсно допомога не надавалась.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачка зазначає, що ОСОБА_2 може надавати утримання її, оскільки працює фермером та отримує 100 000 грн. за рік за зерно, однак вона не надала жодного доказу, який би міг підтвердити її заяву.
ОСОБА_2 насправді не працює фермером та не зареєстрований як фермер, а працює слюсарем току у ТОВ «Кордонське», що підтверджується довідкою №5 від 15.02.2011 р. згідно, якої середньомісячний розмір заробітної плати ОСОБА_2 за 2010 рік складає 1 600 гривень.
Таким чином, заяви ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 працює фермером та отримує 100 000 грн. за рік за зерно не відповідають дійсності, вони не підтверджуються жодними доказами та, навпаки, спростовуються документами, наданими відповідачем.
Позивачка не має права на те, щоб відповідач надавав утримання їй, адже відповідно до ч. 2 ст. 75 Сімейного кодексу України, право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Проте позивачка не є непрацездатною, а тому на має права на утримання.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.
Зважаючи на те, що відповідач має регулярний стабільний дохід, щомісяця отримує заробітну плату, то вважають, що положення ст. 184 СК України не можуть бути застосовані для визначення розміру аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України.
Розмір прожиткового мінімуму встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 р. №2857-VI і складає (з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р.) на дитину віком від 6 до 18 років - 977 гривень. Тобто, мінімальний розмір аліментів, які можуть бути присуджені судом на утримання ОСОБА_3 складають 977 грн.* 30% = 322,41 грн.. Максимальний розмір аліментів, які можуть стягуватись з боржника, відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», не повинен перевищувати 50% заробітної плати цієї особи.
Отже, на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 суд може присудити аліменти у розмірі від 30% до 50% заробітної плати відповідача.
Вислухавши пояснення позивачки, відповідача та їх представників, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов, таким який підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 06 січня 2001 року у виконкомі Кордонської сільської ради Комінтернівського району Одеської області позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 1.
Від шлюбу з відповідачем у них народилися донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.05.2001 року, виданого Виконкомом Кордонської селищної ради Одеської області, 01.04.2001 року народилася ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації народжень 15.05.2001 року зроблено відповідний актовий запис за № 3, в графі «мати»вказано - ОСОБА_1, в графі «батько»- ОСОБА_2.
Згідно з довідкою №281 від 16.12.2010 року виданою Кордонською сільською радою Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_1 разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на її утриманні, постійно проживають в АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей. При ухиленні їх від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 СК України, право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Згідно з довідкою № 4 від 24.03.2011 року, ОСОБА_1, дійсно з 01.01.2011 року працює в ООО «Метроном», та середньомісячна заробітна плата її складає 1000 грн..
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.
Відповідач має регулярний стабільний дохід, згідно довідки №5 від 15.02.2011 року виданою ТОВ «Кордонське», працює на посаді слюсаря току, та його середня заробітна плата складає за 2010 рік -1 677,5 грн, а за січень 2011 рік -920 грн..
Таким чином, заява позивачки про те, що відповідач працює фермером та отримує 100 000 грн. за рік за зерно не відповідає дійсності, вона не підтверджуються доказами наданими по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України.
Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини та ухиляється від виконання вимог ст. 180 СК України.
За таких обставин, суд вважає можливим задовольнити заявлені позовні вимоги частково, так як вони не є повністю обґрунтованими та не знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду справи.
На підставі ст.ст.180-183, 191 СК України, керуючись ст.ст.10, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити -частково.
Стягнути с ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 30% від заробітної плати, починаючи стягнення з 17.01.2011 року до повноліття дитини, до 01.04.2019 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя В. І. Іванчук