Рішення від 04.07.2011 по справі 2-445/11

Справа № 2-445/11

РІШЕННЯ

іменем України

04.07.2011 року м. Кодима Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого -судді Гури А.І.,

при секретарі Поліковській О.І.

за участі: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодима, Одеської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.

В судовому засіданні позивач посилалась на те, що 13 грудня 2006 року вона у Сербівській сільській раді, Кодимського району, Одеської області зареєструвала шлюб з відповідачем, актовий запис №17. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Шлюбні відносини з відповідачем припинені через розбіжності поглядів на життя ще вісім років тому. Відповідач проживає окремо. Спору про поділ спільного майна немає. Примирення не можливе. Просить шлюб розірвати.

Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. Надав суду заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 26 жовтня 1996 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 26 жовтня 1996 року.

Вислухавши вимоги позивача та матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ст. 24 СК України шлюб має ґрунтуватись на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому, відповідно до ч. 3 та 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.

Судом на підставі пояснення позивача, досліджених матеріалів справи встановлено, що відносини між сторонами не склалися, вони не спілкуються, не підтримують між собою ніяких відносин, фактично сімейні відносини між сторонами відсутні вже понад вісім років. Сторони не мають бажання зберегти сім'ю та перебувати у шлюбі надалі через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги, втрату почуттів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з огляду на вказані обставини подальше застосування будь-яких заходів щодо примирення подружжя, як це передбачає ст. 111 СК України, є недоцільним та неефективним і суперечить інтересам сторін та моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України суд може розірвати шлюб за позовом одного із подружжя.

Отже, встановивши об'єктивні підстави для розірвання шлюбу, передбачені ст. 112 СК України, а саме те, що примирення між подружжям неможливе через втрату ними почуття взаємної любові, фактичне припинення спільних зобов'язань щодо піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, утвердження в сім'ї взаємоповаги, втрату почуття відповідальності подружжя один перед одним, як того вимагає ст. 55 СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам, що має важливе значення, бажання зберегти сім'ю у сторін відсутнє, що є підставою для розірвання між ними шлюбу, оскільки перешкод, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, для цього не встановлено.

На підставі ст. ст.110, 112 ч.2 СК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити в повному обсязі.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований у Сербівській сільській раді, Кодимського району, Одеської області 26 жовтня 1996 року, актовий запис № 17 -РОЗІРВАТИ.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя А.І.Гура