Рішення від 01.07.2011 по справі 2-456/11

Справа № 2-456/11

РІШЕННЯ

іменем України

01.07.2011 року м. Кодима Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Гури А.І.

при секретарі Поліковській О.І.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кодимської міської ради Одеської області про поновлення строку позовної давності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернуdся до суду з позовом до відповідача про поновлення строку позовної давності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті брата -ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні представник позивача (на підставі договору) посилався на те,що після смерті брата позивача відкрилася спадщина -1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1. Інших спадкоємців немає. Позивач після смерті брата, фактично вступив в управління спадковим майном, проживаючи в будинку, що належав померлому. В подальшому, в силу об»єктивних причин не звернувся до нотаріуса, оскільки вважав, що вже прийняв спадщину. Вважає, що причина пропуску строку звернення до нотаріуса є поважною. З цих же причин пропустив і строк позовної давності та просить поновити його.

Відповідач в судове засідання не з»явився, надавши заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутністю.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 17 травня 2011 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно серії ССР №282555 ОСОБА_3 є власником 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1.

Згідно рішення Кодимського районного суду Одеської області від 06 травня 2011 року (справа №2-О-30/11) ОСОБА_3 і ОСОБА_5 є рідними братами.

Вислухавши вимоги представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи підтверджено, що позивач є братом померлого у 1997 році ОСОБА_5.

Статтею 549 ч.1 п.1 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом установлено, що позивач прийняв спадщину фактично володіючи спадковим майном, набувши тим самим права власності на спадкове майно - 1/2 частину житлового будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1.

Згідно ст.71 ЦК України в редакції 1963 року загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється втри роки.

Статтею 74 ЦК України в редакції 1963 року визначено, що вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом, арбітражем або третейським судом незалежно від закінчення строку позовної давності.

Суд вважає причину пропуску строку позовної давності позивачем поважною, оскільки після прийняття спадщини він фактично мешкав у належному спадкодавцеві будинку, вважаючи, що прийняв спадщину, а в силу своєї юридичної неосвіченості своєчасно не зверневся до нотаріуса за її оформленням.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 549 ч.1 п.1, 553 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.10,60, 174, 213,215,223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Кодимської міської ради Одеської області про поновлення строку позовної давності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно задовольнити в повному обсязі.

Поновити ОСОБА_2 строк позовної давності.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 -1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, що належали ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.І.Гура