03 березня 2011 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Гавриш М.З.
при секретарі Єгоровій Л.І.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кілія Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Одеської обласної організації Єдиного Центру про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ОСОБА_2 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області 25.03.2010 року з вимогою до відповідача про поновлення на роботі на посаді головного спеціаліста Арцизського окружного секретаріату Одеської обласної організації Єдиний Центр та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогул з 03.03.2010 року по день поновлення посилаючись на те, що працювала на вказаній посаді з 01.10.2008 року до звільнення. 29.01.2010 року стала на облік у пологовому будинку в зв»язку з вагітністю, про що попередила керівництво . Як зазначає позивачка, 03.03.2010 року в зв»язку зі скороченням видатків на утримання організації їй запропонували звільнитися та пообіцяли працевлаштувати, в зв»язку з чим нею була написана заява про звільнення за угодою сторін по ст.36 КЗпП . Через тиждень , як вказує ОСОБА_2, вона в телефонній розмові дізналась про звільнення та відмову в прийнятті на іншу посаду. Вважає звільнення незаконним, посилаючись на недопустимість звільнення вагітних жінок та відмову у їх працевлаштуванні.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про дату та час розгляду справи неодноразово сповіщався за юридичною адресою місця розташування, письмових заперечень на позов не надав, клопотання про відкладення судового розгляду справи не заявив, зі згоди представника позивача справа розглядається заочно на підставі наявних письмових доказів .
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши наявні письмові докази судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З трудової книжки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. вбачається, що вона наказом № 24- к від 01.10.2008 року прийнята на роботу в Одеську обласну організації Єдиний Центр на посаду головного спеціаліста Арцизського окружного секретаріату Одеської обласної організації Єдиний ЦЕНТР, звідки звільнена з 03.03.2010 року за згодою сторін згідно зі ст.36 КЗпП України на підставі наказу № 19-к від 03.03.2001 року.
Представником позивача факт звернення ОСОБА_2 до відповідача 03.03.2010 року з заявою про звільнення за угодою сторін не заперечується як не заперечується і факт роботи саме в Арцизському окружному секретаріаті Одеської обласної організації Єдиний ЦЕНТР. Доводи представника позивача щодо введення позивачки в оману та змушення написати заяву про звільнення нічим не обгрунтовані.
Найпоширенішою підставою виникнення трудових правовідносин, а отже, і основним засобом реалізації права на працю, яке гарантоване Конституцією України кожній людині, є трудовий договір - угода між працівником та роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати певну роботу та дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати необхідні для виконання роботи умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП).
За обома сторонами трудового договору (і роботодавцем, і найманим працівником) закон визнає право одностороннього розірвання існуючих трудових відносин згідно з правилами, встановленими законодавством про працю.
Законом також передбачена можливість припинення трудового договору за угодою сторін ( п.1 ч1. ст.36 КЗпП ), що зумовлює дострокове припинення трудового договору за відсутності у його сторін підстав для розірвання.
Ст.184 КЗпП визначені гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей, зокрема, ч.3 вказаної норми закону встановлено, що , звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років , одиноких матерів, при наявності дитини віком до 14 років або дитини - інваліда з ініціативи власника або уповноваженого їм органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації коли допускається звільнення з обов»язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата , але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Суд визнає доведеним що звільнення ОСОБА_2 . з роботи відбулось саме за угодою сторін а не з ініціативи адміністрації і не з ініціативи позивача, доводи щодо незаконності розірвання відповідачем трудового договору з посиланням на заборону звільнення вагітних жінок суд визнає безпідставними оскільки вказівка на звільнення з ініціативи відповідача суперечить матеріалам справи, тому, в межах заявлених вимог суд визнає позов без підставним і таким, що не підлягає задоволенню.
керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК, суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області в 10-денний строк з дня проголошення.
Заочне рішення може бути скасовано судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Кілійського
районного суду Гавриш М.З.