24.06.2011
Справа № 2-а-4773-2011
24 червня 2011 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Лаптєв М.В. розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради про зобов'язання зробити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, -
У березні 2011 року до суду звернулася з позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради з позовом зобов'язання зробити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення обґрунтувавши свої вимоги, тим, що вона є евакуйованою із зони відчуження у 1986 році, відповідно на неї поширюється ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", і тому вона має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 3-х мінімальних заробітних плат. Не зважаючи на це відповідач порушив її право на отримання зазначеної допомоги, так за 2010 рік отримано допомогу 23.12.2010 року в розмірі 75 грн. Оскільки виплачена сума не відповідає встановленому законодавством мінімуму заробітних плат на час відповідної виплати, просила зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради зробити їй перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 роки в розмірі 2766,00 грн.
На підставі ст. 1832 КАС України, суддя розглядає справу у скороченому провадженні.
Дослідивши та оцінивши, у скороченому провадженні, повідомлені позивачем обставини, достатні для прийняття законного та обґрунтованого рішення, що не стосується прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб, вважаю за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 за наступних підстав.
В судовому засіданні з достовірністю було встановлено, що ОСОБА_1, є є евакуйованою із зони відчуження у 1986 році, таким чином є особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне державне страхування”, Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Розділ 8 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4.
Відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС є евакуйованою із зони відчуження у 1986 році -трьох мінімальних заробітних плат, розмір яких визначається на момент виплати допомоги.
Згідно до ч.7 ст. 48 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до довідки відповідача, позивачу, як евакуйованій із зони відчуження, було сплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік в сумі 70 грн. 00 - 23.12.2010 року, що не відповідає вимогам ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
При цьому відповідач, як на підставу виплати вказаних сум на оздоровлення посилався на те, що він керувався Постановою КМУ №562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пунктом 5 Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
У зв'язку з чим Постанова КМУ №562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, на підставі якої відповідач проводив виплату на оздоровлення, була прийнята всупереч вимог ст.ст. 48,62 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку про те, що при визначенні щорічної допомоги на оздоровлення позивачу застосуванню підлягає стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка була чинною до внесення змін, внесених Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів", та визнаних неконституційними рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р., а не постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Вирішуючи питання про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення на користь позивача за 2010 рік, суд вважає наступне.
Так відповідно до ч.1 ст. 53 ЗУ “Про державний бюджет України на 2010 рік”, мінімальна заробітна плата станом з 1 грудня 2010 року -становить 922 грн. 00 коп.
Оскільки відповідач сплатив позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 75 грн. - 23.12.2010 року, то на користь позивача з УПСЗН Слов'янської міської ради необхідно стягнути суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 2766 грн. 00 коп. (922 грн. 00 коп. Х 3 мінімальних заробітних плати) -75 грн.
На підставі зазначеного та керуючись Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 2, 3, 6,9, 10, 11, 18, 94,99,100, 104, 105, 159 - 163 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради про зобов'язання зробити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення -задовольнити.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок допомоги на оздоровлення за 2010 рік в сумі 2766 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.В. Лаптєв