09.06.2011
Справа 2-а-8950-11
Іменем України
09 червня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі :
головуючий суддя Мінаєв І.М.
при секретарі судового засідання Бондарєвій В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання №2 Слов'янського міськрайонного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Слов'янської міської ради в особі Управління житлово-комунального господарства (міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
01 червня 2011 року позивач звернулась до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до виконавчого комітету Слов'янської міської ради про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, яка належить її на підставі договору дарування від 11 жовтня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 12.10.2010 року КП «БТІ м. Слов'янська». Квартира розташована на 3-му поверсі трьохповерхового будинку та підключена до мереж центрального опалення та гарячого водопостачання. У зв'язку з тим, що тарифи на теплопостачання дуже високі, а якість теплопостачання не відповідає його вартості, і в зимовий період у квартирі було холодно, нею було здійснено відключення від центрального опалення шляхом демонтажу опалювальних приладів та сушників для рушників, змонтовано індивідуальне опалення. Вона отримала та погодила «Акт обстеження димоходів та вентиляційних каналів газифікованих приміщень житлових та суспільних споруд»від 24 травня 2011 року. Для обладнання автономного опалення та гарячого водопостачання належної її житлової квартири та безпечної експлуатації газового обладнання нею було виконано всі погоджені технічні умови, та встановлено й зареєстровано газовий лічильник GALLUS-U.
Проте, згідно з п. 2.1 «Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», затвердженого Наказом Міністерства з питань будівництва, архітектури та житло-комунального господарства України від 22.11.2005 року № 4, для вирішення питання відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення власник, наймач (орендар) приміщення повинен звернутись до постійно діючої міжвідомчої комісії органу місцевого самоврядування з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання із зазначенням причини відключення.
Зазначає, що 14 березня 2011 року вона звернулася до начальника Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Слов'янської міської ради із заявою про надання дозволу на встановлення автономного опалення, але своїм листом за № С-357-2 від 04.04.2011 року комісія виконавчого комітету Слов'янської міської ради з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО та ГВП відмовила її в наданні дозволу на відключення її квартири від централізованого опалення, посилаючись на Наказ Мінжилкомунгоспу від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження змін до Наказу Міністерства з питань будівництва, архітектури та житло-комунального господарства України від 22.11.2005 року № 4».
Вважає зазначену відмову неправомірною та незаконною з тих підстав, що у даному випадку порушено її право як споживача, оскільки діючим законодавством передбачено право споживача на відмову від користування послугою виконавця, виробника, пріоритет права споживача на свій розсуд обирати необхідні для нього послуги, їх кількість та якість. Крім того, вважає, що порушено її право як власника, оскільки вона не може у повному обсязі користуватись, володіти та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.
Тому просить суд визнати дії відповідача незаконними та зобов'язати його розглянути питання про надання дозволу на відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання належної її квартири.
У поданій до суду заяві позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на доводи викладені у позовній заяві та розглянути справу за її відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, проте надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив суд ухвалити рішення на розсуд суду на підставі наявних у справі матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про можливість задоволення вимог позивача з наступних підстав.
Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування квартири від 11.10.2010р., посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстровано в реєстрі за №1565, в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано 12.10.2010р.(а.с.9).
У відповідності до Акту обстеження димоходів та вентиляційних каналів у газифікованих приміщеннях житлових та суспільних будівель від 24 травня 2011 року, димові та вентиляційні канали у квартирі АДРЕСА_1 відповідають вимогам діючих нормативних документів з охорони праці та життєдіяльності населення, придатні для подальшої експлуатації строком до 24 листопада 2011 року (а.с.12).
Позивачем розроблено проект обладнання автономного опалення в належній її квартирі АДРЕСА_1 ліцензованою організацією ПП «Рестро»(а.с.16-23).
Таким чином, позивачем було виконано отримані та узгоджені технічні умови, необхідні для обладнання квартири, власницею якої вона є, індивідуальним (автономним опаленням).
14.03.2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на встановлення індивідуального опалення, але листом в.о. начальника УЖКГ від 04.04.2011 року за № С-357-2 повідомив позивача про те, що міська комісія з питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення не може надати дозвіл на відключення окремої квартири від системи централізованого опалення, так, як комісія у своїй роботі керується Наказом Мініжилкомунгоспу від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження змін до наказу Міністерства з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року № 4», а внесені зміни виключають можливість відключення від мереж централізованого опалення відокремлених приміщень у житловому будинку та передбачають відключення усього житлового будинку від централізованого опалення (а.с.7,8).
Діючими нормами законодавства України встановлено наступне.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин.
Оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому.
Згідно ст.ст.24-26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України №630 від 21.07.2005р., споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства та здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання»схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку тощо.
Відповідно до ст.ст. 24,25 Закону України «Про теплопостачання»споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами, а теплопостачальна організація має право видавати дозволи на технічні умови на підключення споживачів до розподільчих теплових мереж.
Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення затверджений Наказом №4 від 22.11.2005р. Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (зареєстрованого в МЮ України 09.12.2005р. за №1478\11758).
Відповідно до ст.ст.19,40 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадяни мають право направляти індивідуальні або колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
У статті 3 Закону України «Про звернення громадян»звернення громадян визначено як викладені у письмовій або усній формі пропозиції ( зауваження), заяви ( клопотання) і скарги.
Згідно зі статтями 4,12 Закону України „Про звернення громадян” до рішень, дій ( бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать у сфері управлінської діяльності такі, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Дія Цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ст..9 Закону України «Про інформацію», всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Статтями 31,32 Закону України «Про інформацію»передбачено, що державні органи та організації, органи місцевого самоврядування, інформаційні системи яких вміщують інформацію про громадян, зобов'язані надавати їх безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом, а також вживати заходів щодо запобігання несанкціонованому доступу до неї. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.
Оскільки відповідач не розглянув та не надав відповіді на заяву позивача від 14.03.2011р. в установленому законом порядку, то цією бездіяльністю порушені права позивача на отримання письмової інформації та отримання обґрунтованої відповіді на своє звернення, передбачені ст..40 Конституції України та ст..9 Закону України «Про інформацію»і позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 ч.2,3 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до ст.ст.104,105 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, вимагати зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Як роз'яснено в Постанові Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових чи службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян” №13 від 03.12.97р., судам при розгляді даних правовідносин слід виясняти питання правомірності дій суб'єктів оскарження та виконання ними вимог нормативно-правових актів, які визначають права та обов'язки громадян.
Згідно п. 24 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води; а згідно п. 25 цих правил відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства
Згідно із п. 2.1 «Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від мереж централізованого теплопостачання», затвердженого Наказом Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 року № 4, для вирішення питання відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення власник, наймач (орендар) приміщення повинен звернутись до постійно діючої міжвідомчої комісії органу місцевого самоврядування з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання (ЦО і ГВП) із зазначенням причини відключення. Підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є неможливість забезпечення у разі відокремлення приміщення даного споживача від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП безперебійної роботи інженерного обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому.
У відповідності із Наказом Міністерства житлово-комунального господарства № 169 від 06.11.2007 року до Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 року № 4 були внесені зміни, якими виключено право споживача послуг окремого приміщення житлового будинку відмовитись від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води. Однак, діючі після внесення змін нормативні акти встановлюють порядок відключення окремих житлових будинків, а не окремих приміщень. Таким чином, порядок відключення окремого приміщення у житловому будинку є не врегульованим чинним законодавством, тобто відключення окремого жилого приміщення від централізованого опалення та/або водопостачання не є забороненим.
Пунктом 6 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначено право споживача відмовитись від користування послуг виконавців або виробників житлово-комунальних послуг.
Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання»встановлені права та основні обов'язки споживача теплової енергії, в тому числі вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це неможливо за існуючими технічними умовами. Захист прав споживачів теплової енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законом України «Про захист прав споживачів», а також іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживача захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції до їх потреб, і гарантує придбання бо одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватись об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно із ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі не відповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У відповідності з ч. 7 ст. 9 КАС України, у разі відсутності Закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини, а за відсутності такого закону, суд виходить із конституційний принципів і загальних засад права.
Відповідно до викладеного, з урахуванням вимог ч. 2ст. 17 КАС України, суд приходить до висновку про те, що у спорі між фізичною особою ОСОБА_1 із суб'єктом владних повноважень виконавчим комітетом Слов'янської міської ради встановлена бездіяльність суб'єкта цих владних повноважень, оскільки питання про надання дозволу на відключення споживача ОСОБА_1 від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не розглядалося; лист в.о. начальника УЖКГ від 04.04.2011 р. за № С-357-2 не може розглядатися як належним чином прийняте рішення на звернення позивача від 14.03.2011 року.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, визнання бездіяльності виконавчого комітету Слов'янської міської ради та міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання Слов'янської міської ради відносно розгляду питання щодо надання позивачеві дозволу на відключення належної позивачеві квартири від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання неправомірною та необхідністю зобов'язання цих осіб розглянути зазначене питання.
На підставі наведеного, керуючись ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», п. 6 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 41 Конституції України, ст.ст. 9, 10, 11, 12, 71, 76, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Слов'янської міської ради в особі Управління житлово-комунального господарства (міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати дії міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконавчого комітету Слов'янської міської ради стосовно не розгляду питання стосовно надання дозволу ОСОБА_1 на відключення квартири АДРЕСА_1, від мережі централізованого опалення та встановлення індивідуальної системи теплопостачання -неправомірними.
Зобов'язати міжвідомчу комісію з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Слов'янської міської ради та виконавчий комітет Слов'янської міської ради розглянути питання щодо надання дозволу власнику квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_1 на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання квартири АДРЕСА_1.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв