Справа № 2-2635/11
21 червня 2011 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді Масленикова О.А.,
при секретарі Єльченко А.Ю.
за участю:
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 в інтересах
ОСОБА_3
до
ОСОБА_1
про
стягнення матеріальної шкоди
Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та вказав, що ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем та займається внутрішніми перевезеннями пасажирів автомобільним транспортом загального користування для чого на підставі довіреності користується автомобілем НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_4.
Пасажирські перевезення на зазначеному автомобілі здійснює водій ОСОБА_5, з яким ОСОБА_3 укладено відповідний трудовий договір. 12 грудня 2009 року ОСОБА_5 керуючи автомобілем НОМЕР_1 по автошляху Київ-Одеса зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1. Внаслідок зіткнення зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Як зазначає представник позивача, відповідно до висновків ДАІ та суду, ДТП відбулось з вини ОСОБА_1, який порушив правила дорожнього руху в зв'язку з чим за постановою Кілійського районного суду Одеської області від 25 січня 2010 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Згідно експертного дослідження, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 складає 52434,16 гривень. В зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована, шкоду в сумі 24 740 гривень було відшкодовано ОСОБА_3 шляхом виплати відповідного страхового відшкодування. Розмір невідшкодованої суми складає 27694,16 гривень, а також 440 гривень вартості автотоварознавчого експертного дослідження, які представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3
На призначену дату розгляду справи представником позивача ОСОБА_2 було подано письмове клопотання про розгляд даної справи за його відсутності та відсутності позивача, ОСОБА_3
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав. Не оспорюючи свою вину у вчиненні ДТП, що призвело до пошкодження автомобіля НОМЕР_1, відповідач пояснив, що описані у висновку експертного автотоварознавчого дослідження вартості ремонту зазначеного автомобіля пошкодження, не відповідають дійсності, оскільки після зіткнення транспортних засобів він оглядав автомобіль НОМЕР_3 і будь-якого пошкодження лівої двері з боку водія, на автомобілі не було, крім того, у висновку зазначено вартість розбитого скла на дверях автомобіля, хоча після ДТП жодного скла на автомобілях розбито не було. Таким чином, відповідач вважає вартість ремонту автомобіля НОМЕР_3, визначеною у висновку експертного автотоварознавчого дослідження значно завищеною та з урахуванням того, що страховою компанією, в якій було застраховано його цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу, було виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля НОМЕР_3 - ОСОБА_4 в сумі 24740 гривень, вважає свій обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди власнику транспортного засобу виконаним та з цих підстав просить суд відмовити позивачу у позові.
Дослідивши позовну заяву, заслухавши пояснення відповідача, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РСА № 377631, виданого 02.02.2006 р. Уманським МРЕВ, копія якого наявна в матеріалах справи, власником автомобіля НОМЕР_3 є ОСОБА_4.
Згідно довіреності, посвідченої 14 жовтня 2009 року державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за реєстровим № 3-2819, ОСОБА_4 на підставі усного договору довіреності з повіреним уповноважив ОСОБА_3 бути його представником в органах ДАІ та всіх інших установах, підприємствах та організаціях з питань, пов'язаних зі вчиненням правочинів щодо користування, експлуатації та продажу належного йому на праві власності автомобіля НОМЕР_3. Вказану довіреність видано строком до 14 жовтня 2014 року.
На підставі зазначеної довіреності ОСОБА_3 Уманським ВРЕР видано 14.10.2009 р. тимчасовий реєстраційний талон серії ДАП № 075625 с роком до 14.10.2014 р.
Після отримання тимчасового реєстраційного талону, автомобіль НОМЕР_3 використовувався для здійснення підприємницької діяльності з перевезення пасажирів, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 серії В00 № 716895, ліцензією міністерства транспорту та зв'язку України серії АВ № 323329, виданої ОСОБА_3, свідоцтвом про сплату єдиного податку та договором № 1360/11-08 про продаж квитків та надання обов'язкових послуг, пов'язаних з перевезенням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 10.11.2008 р., копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідно до трудового договору між працівником та фізичною особою від 1 грудня 2005 року, зареєстрованому в Уманському міському центрі зайнятості та дорожнього листа № 0887 від 10.12.2009 року, автомобілем НОМЕР_3 на підставі трудової угоди з підприємцем ОСОБА_3 керував ОСОБА_5.
Як зазначено в постанові Кілійського районного суду Одеської області від 25 січня 2010 року в справі 3-85/10 -10.12.2009 року о 7 годині 15 хвилин на 265 км 300 м автодороги Київ-Одеса, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «RENAULT», державний номерний знак ВН 893 ВТ, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, здійснив наїзд на мікроавтобус «Mercedes-Benz 412 D»держаний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження, чим ОСОБА_1 порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. За вчинене правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Вказана постанова ніким не оскаржена та набрала законної сили.
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 220/09 від 29.12.2009 року, вартість ремонту автобуса «Mercedes-Benz 412 D»держаний номер НОМЕР_4 з врахуванням зносу складових на дату оцінки складає 52434,16 гривень.
Відповідно до квитанції № 184 до прибуткового касового ордера від 29.12.2009 р. ОСОБА_4 сплачено 440 гривень в рахунок проведеної експертизи автомобіля НОМЕР_3.
Після вчинення ДТП Одеським обласним управлінням Української пожежно-страхової компанії було виплачено ОСОБА_4 через ЧФ АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК»м. Черкаси 24 740 гривень страхового відшкодування, що підтверджується страховим полісом № ВС 99558228 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу «RENAUL MAGNUM», номерний знака ВН 8933 ВТ -ОСОБА_8 та заявою на видачу готівки № 3 від 21.01.2011 р. в ЧФ АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК»м. Черкаси.
При розгляді справи судом враховано відповідні положення діючого законодавства:
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України - майнова, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. ст. 60, 61 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Зважаючи на встановлені обставини справі та наведені положення законодавства, суд вважає доведеним факт завдання відповідачем ОСОБА_1 шкоди майну - автомобілю НОМЕР_3., власником якого є ОСОБА_4 та, відповідно, обов'язок відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
Згідно ст. ст. 237, 238 Ц України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
З досліджених доказів судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є представником власника автомобіля НОМЕР_3 -ОСОБА_4, який уповноважив ОСОБА_3 у передбачений законодавством спосіб бути його представником в органах ДАІ та всіх інших установах, підприємствах та організаціях з питань, пов'язаних зі вчиненням правочинів щодо належного йому майна, тобто вказаного автомобіля.
Судом також встановлено, що право на відшкодування шкоди майну, завданої володільцем джерела підвищеної небезпеки, відповідно до положень діючого законодавства, належить саме власнику майна, якому завдано шкоди, в даному випадку -ОСОБА_4, який самостійно або через свого представника -ОСОБА_3 має право вимагати відповідного відшкодування, яке він особисто і отримав від страхової компанії, в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача, як власника наземного транспортного засобу.
Беручи до уваги те, що представником власника майна -ОСОБА_3 заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 шкоди, завданої майну ОСОБА_4 джерелом підвищеної небезпеки, належним відповідачу, - саме на свою користь, а не на користь власника пошкодженого майна, суд зважаючи на наведені положення законодавства вважає заявлені ОСОБА_3 позовні вимоги необґрунтованими та відмовляє їй в позові.
Керуючись ст.ст.8, 10,11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК, ст.ст. 16, 22, 237, 244, 1166, 1187 ЦК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Кілійського
районного суду ОСОБА_9