Справа № 2-296-2011
11 травня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді -В.Р. Гладуна,
при секретарі -О.В. Оганянц,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа»до ОСОБА_4, третя особа: управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області, про стягнення суми боргу за спожиті послуги з опалення,
Представник обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, про стягнення суми боргу за спожиті послуги з опалення. Сума заборгованості на 1.12.2010 року складає 715 грн. 58 коп. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем і відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальної послуги на підставі відкритого особового рахунку, оскільки позивач фактично надавав відповідачу послуги з теплопостачання, а відповідач використовував дану послугу для задоволення власних потреб та не відмовлявся від неї. Багатоквартирний будинок, де мешкає відповідач, приєднаний до централізованої мережі теплопостачання. Протягом періоду з 15.05.2001 року по 1.12.2010 року скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуги позивачем від відповідача не надходило. Відповідач протягом періоду по час смерті ОСОБА_2 користувався пільгами як член сім'ї ветерана війни. В порушення вимог діючого законодавства, споживач не повідомив виробника послуги з теплопостачання про те, що члени його родини в зв'язку з розлученням, втратили право на пільги. Про порушення свого права ВО "Слов'янськтепломережа" стало відомо лиш у 2009 році на підставі листа Управління правці та соціального захисту населення № 4556 від 30.09.2008 року. 20.01.2009 року на підставі акту № 3 був зроблений перерахунок по особовому рахунку № 02799 та нарахована сума 667 грн.76 коп. Відповідач несвоєчасно оплачує спожиті комунальні послуги, оскільки згідно ч. 1 п.18 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення ..." № 630 від 21 липня 2005 р. розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць: плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Отже відповідач зобовязанпий сплатити гроші за спожиту послугу, а позивач має право вимагати від відповідача виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг. Тому позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 715 грн. 58 коп., а також, стягнути з відповідача судовий збір у сумі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 грн.
Представник позивача в судовому засіданні уточнив раніше заявлені позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 667 грн. 76 коп., а також, стягнути з відповідача судовий збір у сумі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 грн., при цьому в обґрунтування своїх вимог послався на обставини викладені в позові.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що третя особа -УПСЗН Слов'янської міської ради Донецької області знало з 2006 року про те, що його батьки знаходяться в розлученні, оскільки його батьки подавали, до установи третьої особи, на ряду з іншими документами і копію свідоцтва про розлучення, для оформлення субсидій та отримання різних грошових компенсацій батькові, як інваліду першої групи, а тому просить суд застосувати строк позовної давності.
Представник третьої особи, управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області, в судовому засіданні пояснив, що їм стало відомо, що відповідачка не має права на пільгу лише в 2008 році, про що вони повідомили -комунальні організації. Даний факт їм став відомий при перевірці льотної категорії населення.
Свідок, ОСОБА_4, в судовому засіданні пояснила, що являється головним спеціалістом відділу кадрової роботи управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області. У них на обліку знаходився пільговик ОСОБА_2 УПСЗН Слов'янської міської ради відшкодовувало позивачеві пільгу надану позивачем ОСОБА_2 ОСОБА_2 в 2001-2005 роках не повідомляв їх про розірвання шлюбу з відповідачкою. Позивачем пільгові гроші повернути в 2009 році УПСЗН Слов'янської міської ради. Відповідачку викликали в телефонному режимі до УПСЗН Слов'янської міської ради, але вона не приходила.
Свідок, ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснила, що являється начальником відділу з виплат ветеранам війни та інвалідам управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області. ОСОБА_2 знаходився у них на обліку. В 2006 році звертався з заявою про надання йому санаторно-курортної путівки. В 2008 році йому була надана така путівка. Оскільки він був інвалідом першої групи та потребував супроводження, його супроводжувала відповідачка. ОСОБА_2 в 2001 -2005 роках з заявою про надання санаторно-курортних путівок не звертався.
Свідок, ОСОБА_6, в судовому засіданні пояснила, що являється начальником відділу грошових виплат і компенсацій управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області. Відповідачка зверталась до них в березні 2006 року з заявою про виплату компенсації, як особі, яка доглядає за інвалідом першої групи (надає соціальні послуги), при цьому відповідачка надавала копію свого паспорту.
Свідок, ОСОБА_7, в судовому засіданні пояснила, що являється начальником відділу обліку пільгової категорії населення управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області. ОСОБА_2 знаходився у них на обліку. На нього була заведена особиста справа. Їх відділ не перевіряє сімейні зміни пільговиків. Вона не може сказати з якими заявами до них в 2001-2005 роках звертався ОСОБА_2 Їй стало відомо в 2008 році, що ОСОБА_2 та відповідачка були розлучені в 2001-2005 роках. До 2008 року пільга також розповсюджувалась і на відповідачку. Позивач отримував від них відшкодування витрат на пільговика ОСОБА_4
Суд, вислухавши пояснення сторін, третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
В судовому засіданні з достовірністю встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 - де мешкає відповідачка, приєднаний до централізованої мережі теплопостачання. На підставі відкритого особового рахунку позивач надає відповідачу житлово-комунальні послуги з опалення квартири АДРЕСА_1 у вище вказаному багатоквартирному будинку, а відповідач в свою чергу використовує дані послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 року № 94 «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлено, що передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»пільги щодо оплати житла та комунальних послуг надаються ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, і особам, на яких поширюється чинність зазначеного Закону, незалежно від того, хто є наймачем і яка форма власності житлового фонду, з урахуванням членів їх сім'ї, які проживають разом з ними.
В судовому засіданні з достовірністю встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що відповідач по справі ОСОБА_4 на час спірних правовідносин проживала та була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 та отримувала 100 % пільгу як дружина інваліда війни 2 групи.
Однак згідно довідки № 303/08-24 від 17.02.2011 року відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Слов'янську, 15.05.2001 року вказаним відділом було зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, актовий запис № 298.
Згідно копії свідоцтва про шлюб, повторний шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був зареєстрований 17.02.2005 року.
Відповідно до п. 2 ч. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 року № 94 «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаються організаціями (в даному випадку позивачем виробничою одиницею «Слов'янськтепломережа») за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх з бюджету за встановленими нормами у погоджені з фінансовим органом терміни.
А отже суд доходить висновку про безпідставне надання саме позивачем відповідачу пільги передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в період часу з 15 травня 2001 року по 16 лютого 2005 року, оскільки згідно вище вказаного порядку саме на позивача покладено обов'язок надання спірної пільги та саме на позивача покладено обов'язок перевірки поданих відповідачем даних для отримання спірної пільги.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
З огляду на те, що на протязі майже п'яти років а саме з 15 травня 2001 року по 16 лютого 2005 року, позивач призначав відповідачеві безпідставну пільгу, не маючи на те достатніх підстав та не приділяючи достатньої уваги наданим відповідачем документам -потрібним для призначення спірної пільги, та після цього, через п'ять років звернувся до суду з даним позовом, суд доходить до висновку, що позивачем пропущений вище вказаний строку позовної давності.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», було запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги та на Міністерство праці та соціальної політики було покладено обов'язок забезпечити у 2003 році включення до Реєстру інформації про осіб, які мають право на пільги відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні». Також, вказаною постановою Кабінету Міністрів України було затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, згідно підпункту 1 пункту 11 вказаного Положення -Уповноважений орган (в даному випадку управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області) щомісячно: звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.
Таким чином фактично з дня створення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, тобто з 2003 року, третя особа по справ УПСЗН Слов'янської міської ради, повинна була повідомити позивача про безпідставність надання відповідачці спірної пільги та не здійснювати розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей. А так само сам позивач повинен був, згідно підпункту першого пункту 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, надавати достовірну інформацію УПСЗН Слов'янської міської ради щодо пільговика ОСОБА_4, яку кожен місяць повинно було перевіряти УПСЗН Слов'янської міської ради, а тому позивач повинен був надавати перевірену інформацію щодо пільговика ще в 2003 році, при створенні Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
Тому, суд не приймає посилання позивача на те, що йому стало відомо про те, що відповідачка не мала права на спірну пільгу, лише в 2008 році - з листа Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради від 10.09.2008 року, оскільки про даний факт позивач повинен був та міг дізнатись в 2003 році з часу запровадження Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
Суд доходить висновку, що перебіг позовної давності, відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, по даній цивільній справі, почався фактично з 2003 року, коли позивач міг дізнатись про порушення свого права по отриманню плати за надані послуги з опалення.
Строк позовної давності пропущений позивачем з неповажних причин, ніяких інших причин в обґрунтування поважності пропуску строку позовної давності представник позивача суду не повідомив, доказів не надав.
Відповідач наполягає на застосуванні по даній справі строку позовної давності.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
А тому суд вважає належним у задоволенні позовних вимог, обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа»до ОСОБА_4, третя особа: управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області, про стягнення суми боргу за спожиті послуги з опалення, відмовити.
Крім того, відповідно до ст.ст. 80,84,88 ЦПК України, з позивача на користь державного бюджету м. Слов'янська слід стягнути витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в сумі 30 грн., оскільки позивачеві в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Керуючись Постановою КМУ від 29 січня 2003 року № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», ст.ст. 257,260,267 ЦК України, ст.ст. 10, 80,84,88,131,213,215 ЦПК України, -
В задоволенні позовних вимог, обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа»до ОСОБА_4, третя особа: управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області, про стягнення суми боргу за спожиті послуги з опалення - відмовити.
Стягнути з обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа», на рахунок 31212259700075, МФО 834016, ОКПО 34686605, одержувач державний бюджет м. Слов'янська, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи в сумі 30 грн.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.
Повний текст рішення виготовлений 16 травня 2011 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду В.Р. Гладун