Справа№ 2-а-1513/11
05.07.2011 року
Київський районний суд м.Одеси
У складі судді Калашнікової О.І.
При секретарі Мішанчук О.Ф.
Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою
ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Одеси, Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов”язання вчинити певні дії.
Позивач звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси нарахувати і виплатити ОСОБА_1 основну та додаткову пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС у розмірах, передбачених ст.50 і ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 1 жовтня 2010 року. Позивач у позові посилався на ст.116 Конституції України, ст.19 Закону „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, Закон України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.50 і 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, на рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року. ОСОБА_1 до судового засідання не з»явився, у позові виклав вимогу вирішити спір за його відсутності і просив звернути постанову до негайного виконання.
Представник УПФ України в Київському районі м.Одеси до суду не з»явився, про час слухання справи сповіщений належним чинмо.
Представник ГУПФ України в Одеській області з позовом не погодився і стверджував, що ОСОБА_1 нарахована і виплачується основна і додаткова пенсія як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2-ї групи на підставі і відповідно до вимог Закону України „Про державний бюджет на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ЗУ „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців…»№2262, „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Постанов Кабінету Міністрів України №1 від 3.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України” і №530 від 28.05.2008 р. „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що відсутні правові підстави для перерахунку позивачу як основної так і додаткової пенсії.
Суд вислухав представника відповідача, вивчив надані документи та пенсійну справу ОСОБА_1 за №1503008182, надану ГУПФ України в Одеській області для огляду і дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з таких підстав:
ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії і є інвалідом 2 групи війни, з березня місяця 2011 року перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (з жовтня місяця 2009 року по лютий місяць 2011 року позивач перебував на обліку в УПФ України в Київському районі м.Одеси і отримував пенсію з підстав ст..ст.50,54 ЗУ №796 ХП) і отримує пенсію з відповідно до положень ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців…»№2262 з урахуванням положень ст.50 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (№796-ХП). У лютому місяці 2011 року ОСОБА_1 звернувся до УПФ України в Київському районі м.Одеси з вимогами про призначення основної і додаткової пенсій відповідно до вимог ст..ст.50,54 Закону №796-ХП, якими розмір пенсії для осіб, інвалідність яких пов”язана з Чорнобильською катастрофою, визначається, виходячи з розрахунку, зокрема по 2 групі інвалідності -не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та надбавки у розмірі 75% мінімальної пенсії. Листом № 476\Л-01 від 21.02.2011 року УПФ України в Київському районі м.Одеси надало роз»яснення ОСОБА_1 щодо порядку нарахування пенсії відповідно до вимог ст.ст.50,54 ЗУ №796-ХП. І відмовив позивачу у перерахуванні призначеної пенсії. Позивач стверджує, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії порушують його права на отримання пенсії у розмірі, передбаченому законом, яка має забезпечити достойний рівень його життя. Тому ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом і вимагає зобов»язати УПА України в Київському районі м.Одеси нарахувати і виплатити йому основну і додаткову пенсію у розмірах, передбачених ст..ст.50 і 54 ЗУ №796-ХП з 1 жовтня 2010 року.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров”я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”( №796-ХП). Нормами ст.49 названого Закону передбачено пенсії особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій у вигляді : а) державної пенсії; б) додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до ст.50 Закону №796-ХП особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Ст.54 Закону №796-ХП передбачає, що в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2-ї групи , щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, ОСОБА_1 у період з 1.10.2010 року по 1.03.2011 року (період, коли позивач перебував на обліку в УПФ України в Київському районі м.Одеси і отримував пенсію з підстав ст..ст.50,54 ЗУ №796-ХП) мав право на отримання основної пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком, і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
З пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що він отримував у зазначений період основну і додаткову пенсію у розмірах, які розраховані позивачу УПФ України в Київському районі м.Одеси на підставі і відповідно до Постанови КабМіну України №1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категорім пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” і Постанови КабМіну України №530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Ч.4 ст.9 КАС України передбачає, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У данному випадку при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягають ст.ст.50,54 Закону „Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок «Чорнобильської катастрофи”, а не вищеназвані Постанови КабМіну України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі ст.ст.50,54 Закону №796-ХП вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правивлами, передбаченими ч.1ст.28 Закону „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір, немає. Тому суд вважає, наявність норми, викладеної у ч.3 ст.28 Закону „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацем першим ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісчної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, виходячи з мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом №796-ХП.
З огляду на викладене суд вважає дії відповідача УПФ України в Київському районі м.Одеси щодо перерахунку ОСОБА_1 основної і додаткової пенсії за відповідно до вимог Закону №796-ХП за період з 1.10.2010 року по 1.03.2011 року неправомірними, і такими, що порушують право позивача на отримання пенсійного забезпечення у розмірі, передбаченим Законом.
Разом з тим, суд вважає, що правові підстави для звернення постанови до негайного виконання відсутні, оскільки позивач отримав пенсійні виплати за спірний період хоч і в меншому чим належало розмірі, і отримує пенсію на сьогодні.
Керуючись ст.158-163 КАС України, суд
Постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов»язати Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси виконати перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової песії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 1 жовтня 2010 року по 1 березня 2011 року з урахуванням виконаних пенсійних виплат.
Постанова може бути оскаржена в Одеській апеляційний адміністративний суд через Київський райсуд м. Одеси протягом 10 днів з дня оголошення постанови.
Суддя Калашнікова О. І.