Справа№ 2-а-998/11
20.05.2011 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді Васильків О.В.
при секретарі -Дикун В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання відмови безпідставною та зобов*язання вчинити певні дії, суд, -
25.02.2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, в якому просить визнати відмову відповідача виплатити йому соціальну допомогу безпідставною та зобов*язати відповідача нарахувати та виплатити йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу. При цьому позивач посилається на те, що він є пенсіонером за віком і відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни, в зв'язку з чим вказаним законом позивачу надано право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 %, яку відповідач не виплачує, чим порушує законні права та інтереси позивача, у зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду.
До судового засідання позивач не з*явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити та розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача до судового засідання не з*явилась, повідомлялась, надала суду заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову, та розглянути справу за її відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 -пенсіонер, народився в 1940 році, і відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набув статусу «дитини війни», а тому має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки статтею 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими Законами України. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням того факту, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 25.02.2011 року, суд вважає, що нарахуванню та виплаті позивачу підлягає державна соціальна допомога за період з 25.08.2010 року по 31.12.2010 року, в зв*язку з чим вимоги позивача про нарахування та виплату державної соціальної допомоги за 2006, 2007, 2008, 2009 роки та за період з 1 січня 2010 року по 24 серпня 3010 року включно ухвалою суду від 20.05.2011 року залишені без розгляду, в зв*язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, встановленого законом.
При цьому судом не можуть бути прийняті до уваги посилання представника відповідача в запереченнях на відсутність коштів для забезпечення таких виплат, оскільки відсутність в Державному бюджеті України коштів на виплату державної соціальної допомоги дітям війни не є підставою для невиконання вимог закону.
Крім того, суд вважає, що постанова Кабінету Міністрів України №530 від 22.08.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачені виплати державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% щомісячно не відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов*язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання відмови відповідача безпідставною та зобов*язання його нарахувати і виплатити державну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з 25 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
Керуючись ст.ст. 6-14, 17, 19, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254, 256 КАС України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати відмову Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з 25 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року, безпідставною.
Зобов*язати Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу за період з 25 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум за даний період.
Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини державної соціальної допомоги у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України. апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Васильків О. В.