Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 305
Іменем України
05.07.2011Справа №5002-30/2161-2011
За позовом Феодосійської міської ради, м. Феодосія, вул. Земська, 4 (ЄДРПОУ 34740709).
До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд», м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184\1 (ЄДРПОУ 03450620).
Про зміну умов договору оренди землі.
Суддя Ловягіна Ю.Ю.
Від позивача - ОСОБА_3, представник за дов. від 29.12.2010р. № 02-29-3584, у справі.
Від відповідача - ОСОБА_4, представник за дов. від 14.06.2010р. № 03\571, у справі.
Суть спору: позивач - Феодосійська міська рада, м. Феодосія (ЄДРПОУ 34740709) звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 03450620) про зміну умов договору оренди землі реєстраційний № 040701900052 від 29.03.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, виклавши пункти 1, 5, 9, 33, 43 договору у новій редакції. Крім того, просить стягнути судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється від підписання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 13.12.2006р. в частині зміни розміру орендної плати, чим порушує умови укладеного договору та норми чинного законодавства.
Відповідач проти позову заперечував з підстав, що додаткова угода, якою внесені зміни до договору оренди вже підписана ще до подачі позивачем позову до суду та скерована у відділ Держкомзема в м. Феодосії АР Крим для обов'язкової державної реєстрації, а тому на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України відповідач просить провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору. Крім того, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що повідомив позивача про підписання додаткової угоди до договору оренди листом від 04.05.2011р.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Інших доказів сторонами в матеріали справи не представлено.
Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд -
На підставі рішення Феодосійської міської ради 11 сесії 5 скликання від 30.11.2006р. №444 (а.с. 20), Відкритому акціонерному товариству «Південшляхбуд» надано в оренду земельну ділянку рекреаційного призначення, розташовану за адресою: м. Феодосія, 115-й, 116-й км траси Сімферополь - Керч, кадастровий номер 0111600000010150663, площею 1,0га, зона «Ближні Комиші» оціночний район №96, для будівництва пансіонату.
13 грудня 2006 року між Феодосійською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Південшляхбуд» (орендар) був укладений договір оренди землі (а.с. 16-18).
29 березня 2007 року сторони зареєстрували договір під номером 040701900052.
Відповідно до п. 42 договору договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, отже дата укладення договору є 29.03.2007р.
Пунктом 5 цього договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 558768,29грн.
Строк дії договору сторони передбачили в п. 8 договору, відповідно до якого договір укладено строком до 03.10.2016р., після закінчення якого орендар має переважне право поновлення його на новий строк.
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі розміром 11175,37грн. за рік (п. 9 договору).
Пунктом 1 рішення 37 сесії Феодосійської міської ради 5 скликання від 29.08.2008р. №1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії» (а.с. 23) затверджено нову грошову оцінку земель міста Феодосії, з урахуванням даних економічної оцінки земель, розроблену з метою економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно- правових угод, передбачених законодавством України.
Згідно «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії», затвердженої рішенням 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008р. №1698, з 01.01.2009р. замість «зон» застосовуються «економіко- планувальні зони».
Пунктом 4.1 цього рішення вказано на необхідність укладення додаткових угод до договорів оренди землі, з метою приведення їх у відповідність до чинного законодавства.
Відповідно до рішення Феодосійської міської ради від 29.08.2008р. №1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії» спірна земельна ділянка за новою технічною документацією стала знаходитися в економіко-планувальній зоні №23, що відображено у витягу №1019/04-09 від 28.03.2011р. про нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
На підставі викладеного у договорі оренди земельної ділянки необхідно змінити назву «зона «Ближні Комиші» №96» на «Економіко-плнувальна зона №23».
Пунктом 5 договору оренди встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладення договору оренди землі - 3063535,94грн. Протягом 2009 - 2011 років нормативно грошова оцінка земельної ділянки змінювалась. Так, станом на 01.01.2011р. вона складає 1889342,48грн. Отже пункт 5 договору підлягає зміні.
Крім того, рішенням 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28.11.2008 р. №1842 «Про введення ставок орендної плати за землю» (а.с. 24) встановлено розмір річної орендної плати, згідно з Українським класифікатором цільового використання землі: для інших видів використання , що дорівнює 3 відсоткам нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
Зміни в земельному законодавстві призвели до виникнення нових прав та обов'язків учасників земельних правовідносин, у зв'язку з чим, укладений договір оренди землі підлягає приведенню у відповідність з чинним законодавством.
Таким чином, розмір орендної плати був змінений законодавцем, що не залежало від волі сторін.
Пунктом 12 договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, внаслідок інфляції і в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пп. 2 п. 1 рішення Феодосійської міської ради від 28.11.2008 р. №1842 «Про введення ставок орендної плати за землю» новий розмір річної орендної плати для відповідача має складати з 2009 року 53522,45грн. на рік, з 01.01.2010р. і по теперішній час становить 56680,27грн. на рік. Отже на думку позивача пункт 9 договору також підлягає зміні.
Відповідно до норм Закону України «Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» всі вищезазначені рішення міської ради були опубліковані в місцевих засобах масової інформації, тим самим були доведені до відома орендаря.
Листом від 30.11.2010р. №02-30-26 Феодосійською міською радою надіслана відповідачу додаткова угода від 29.09.2010р. до договору оренди землі від 29.03.2007р. реєстраційний номер 040701900052, відповідно до якої позивач запропонував відповідачу пункти спірної додаткової угоди викласти у наступній редакції:
«1. П. 1 - слова «зона «Ближні комиші» №96» читати: «з 01.01.2009р. економіко-планувальна зона №23».
«2. П. 5 - читати у наступної редакції: «Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить:
з 01.01.2009 р. по 31.12.2009р. - 1784081,66 гривень,
з 01.01.2010р. - 1889342,48 гривень».
«3. П. 9 - читати в наступній редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 53522,45грн. за рік, з 01.01.2010р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 56680,27 гривень за рік».
«4. П. 33 - читати у наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди, щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.»
«5. Доповнити п. 43 у наступній редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом».
«6. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 29 березня 2007 р. реєстраційний номер №040701900052.»
Повідомленнями про вручення поштового відправлення від 16.12.2010р. підтверджують факт отримання відповідачами 20.12.2010р. зазначених листів (а.с. 10).
Як вказує позивач в позові, оскільки сторони не досягли згоди щодо добровільної зміни договору оренди земельної ділянки шляхом підписання додаткової угоди, Феодосійська міська рада звернулася до господарського суду АР Крим з відповідним позовом.
Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступного.
Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, на день розгляду справи додаткова угода, якою сторони змінили умови договору оренди земельної ділянки, вже підписана сторонами. На підтвердження вказаних обставин, відповідач представив в матеріли справи підписану додаткову угоду. (а.с. 41).
Факт підписання додаткової угоди представник позивача підтвердив в судовому засіданні.
Однак в судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги з тих підстав, що в даний час додаткова угода про внесення змін до договору ще не пройшла реєстрації, а тому, на думку позивача, зміни до договору не внесені.
Однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача з наступного.
На підставі ст. 653 Цивільного кодексу України в разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Оскільки сторони підписали додаткову угоду, суд дійшов висновку про досягнення домовленості сторонами про зміну договору.
Що стосується посилань позивача на те, що додаткова угода не пройшла державну реєстрацію, а обов'язок здійснити такі дії покладені саме на відповідача, то суд не може прийняти їх до уваги, оскільки предметом позову є внесення змін до умов договору, а ні зобов'язання здійснити реєстрацію додаткової угоди.
Частиною 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.
Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що захисту судом підлягає цивільне право яке порушене, не визнається чи оспорюється.
В контексті ч. 1 ст. 1 ГПК України має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Водночас за змістом цієї статті порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд має відмовити в позові.
Позивач в позовній заяві повинен самостійно визначити, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, і обґрунтовує позовні вимоги, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються ці вимоги, зокрема, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і залежно від установлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що його цивільні права відповідачем порушені, не визнаються чи оспорюються.
Відсутність факту порушення права чи взагалі суб'єктивного права, на захист якого подано позов, тягне за собою відмову у позові.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В судовому засіданні представники сторін підтвердили, що додаткова угода була підписана, однак точної дати не назвали.
Представник відповідача пояснив, що про підписання додаткової угоди він сповістив позивача листом від 04.05.2011 р. № 03/233 (а.с. 42).
Слід звернути увагу, що у вказаному листі немає посилання на факт підписання додаткової угоди, а лише погодження з розміром орендної плати, а тому суд виходить з того, що дата додаткової угоди, яка була підписана та залучена в матеріали справи - 29 вересня 2010 р.
Інших пояснень по дату підписання додаткової угоди сторони не надали.
З викладених обставин, суд в задоволенні позову відмовляє в повному обсязі оскільки позов необґрунтований.
Що стосується заявленого відповідачем клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, то таке клопотання залишено судом без задоволення з наступного.
Пунктом 3.2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. N 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у таких випадках: коли спір врегульовано самими сторонами після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку, що не спростовано сторонами, що додаткова угода була підписана до звернення Феодосійської міської ради з позовом, то застосування п. 1-1 ст. 80 ГПК України є неможливим, а тому клопотання відповідача про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідачів відповідно до статті 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні, яке відбулося 05 липня 2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 06 липня 2011р.
Керуючись ст.ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.